Наказ ДССЗІ "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури"

**Повна назва:** Наказ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації від 30.11.2023 № 997 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій" **Дата прийняття:** 30.11.2023 **Орган що видав:** [[Держспецзв`язку]] _**Джерело:** [Наказ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації від 30.11.2023 № 997](https://www.cip.gov.ua/ua/docs/nakaz-administraciyi-derzhspeczv-yazku-vid-30-listopada-2023-roku-997-pro-zatverdzhennya-metodichnikh-rekomendacii-shodo-rozroblennya-ta-zatverdzhennya-miscevikh-program-zabezpechennya-bezpeki-ta-stiikosti-kritichnoyi-infrastrukturi-program-pidvishennya-stiikosti-teritorialnikh-gromad-do-krizovikh-situacii-viklikanikh-pripinennyam-abo-pogirshennyam-nadannya-vazhlivikh-dlya-yikh-zhittyediyalnosti-poslug-chi-dlya-zdiisnennya-zhittyevo-vazhlivikh-funkcii)_ **Текст документа:** ___ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ від 30 листопада 2023 року № 997 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій Відповідно до вимог [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Закону України "Про критичну інфраструктуру"]], [пункту 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 жовтня 2023 року "Про організацію захисту та забезпечення безпеки функціонування об'єктів критичної інфраструктури та енергетики України в умовах ведення воєнних дій"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0040525-23#Text), введеного в дію [Указом Президента України від 17 жовтня 2023 року № 695/2023](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695/2023#Text), та пункту 10 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого [[Постанова КМУ "Про затвердження Положення про Адміністрацію ДССЗІ"|постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 411]], **наказую**: $\quad$ 1. Затвердити Методичні рекомендації щодо розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій, що додаються. $\quad$ 2. Відділу інформаційних комунікацій Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України забезпечити оприлюднення цього наказу на вебсайті Державної служби спеціального зв'язку та [[Захист інформації|захисту інформації]] України. $\quad$ 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України згідно з розподілом обов'язків. <div style="display: flex; justify-content: space-between;"> В. о. Голови Служби Дмитро МАКОВСЬКИЙ </div> ___ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України 30 листопада 2023 року № 997 Методичні рекомендації щодо розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій I. Загальні положення $\quad$ 1. Ці Методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Закону України "Про критичну інфраструктуру"]], [пункту 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 жовтня 2023 року "Про організацію захисту та забезпечення безпеки функціонування об'єктів критичної інфраструктури та енергетики України в умовах ведення воєнних дій"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0040525-23#Text), введеного в дію [Указом Президента України від 17 жовтня 2023 року № 695/2023](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695/2023#Text), та Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого [[Постанова КМУ "Про затвердження Положення про Адміністрацію ДССЗІ"|постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 411]]. $\quad$ 2. Ці Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом, мають інформаційний та рекомендаційний характер, не встановлюють правових норм і є добровільними для використання. $\quad$ 3. Ці Методичні рекомендації можуть використовуватися місцевими органами виконавчої влади (військово-цивільними адміністраціями - у разі утворення) та органами місцевого самоврядування при розробленні та затвердженні місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій (далі - місцеві програми). $\quad$ 4. Підготовка місцевих програм відбувається з урахуванням положень, що містяться в [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Законах України "Про критичну інфраструктуру"]], ["Про місцеві державні адміністрації"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14#Text), ["Про місцеве самоврядування в Україні"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text), [Бюджетному кодексі України](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text), [Кодексі цивільного захисту України](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text). $\quad$ 5. Місцеві програми є документами, що визначають цілі та пріоритетні напрями, містять заходи із забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи припиненням здійснення життєво важливих функцій, взаємодії суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури, а також відновлення функціонування об'єктів критичної інфраструктури в територіальних громадах. $\quad$ 6. Залежно від термінів реалізації заходів та досягнення результатів місцеві програми розробляються на поточний (1 рік) або на середньостроковий (до 3 років) період. Для більш ефективної роботи рекомендується розробляти місцеві програми на середньостроковий (до 3 років) період. $\quad$ 7. Процес розроблення та затвердження місцевих програм можна розділити на такі етапи: організаційний (підготовчий) етап; етап проведення аналізу (аналітичний); етап визначення джерел фінансування заходів місцевих програм; етап затвердження місцевих програм. II. Організаційний (підготовчий) етап розроблення місцевих програм $\quad$ 1. Ініціатором розроблення місцевих програм може бути сільський, селищний, міський голова або виконавчі органи сільської, селищної, міської ради на виконання [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Закону України "Про критичну інфраструктуру"]]. $\quad$ 2. Згідно із [Законом України "Про місцеве самоврядування України"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text) міський голова забезпечує підготовку на розгляд ради проєктів місцевих програм та оприлюднює затверджені радою місцеві програми. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад розробляють проєкт місцевих програм та подають його на затвердження ради, подають раді звіти про хід і результати виконання цих програм. Сільські, селищні, міські ради затверджують програми з питань місцевого самоврядування. $\quad$ 3. Сільський, селищний, міський голова визначає виконавчий орган (структурний підрозділ) сільської, селищної, міської ради, який є відповідальним за підготовку на розгляд ради проєкту місцевих програм та звітування раді про хід і результати виконання цієї програми. Залежно від структури виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, що затверджена в територіальній громаді, рекомендується визначити відповідальним за підготовку на розгляд ради проєкту місцевих програм та звітування раді про хід і результати виконання цих програм виконавчий орган (структурний підрозділ), до повноважень якого належать питання цивільного захисту або зазначені повноваження. $\quad$ 4. Рекомендується процес розроблення місцевих програм скоординувати з бюджетним процесом у територіальній громаді для того, щоб заходи місцевих програм були передбачені у проєкті місцевого бюджету. $\quad$ 5. Рекомендується до процесу проведення аналізу, описаного нижче, залучити заінтересовані органи. III. Етап проведення аналізу (аналітичний) $\quad$ 1. Визначення особливостей місцевості Суб'єкти, відповідальні за підготовку місцевої програми, визначені місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, розглядають географічно-природні (географічне положення, природні умови - фізична поверхня, клімат, внутрішні води, лісовий фонд тощо) та соціально-економічні (соціальна структура, економічний, трудовий та промисловий потенціали) особливості місцевості з метою подальшої ідентифікації загроз, характерних для визначених особливостей. $\quad$ 2. Ідентифікація об'єктів, що забезпечують життєдіяльність Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ідентифікують об'єкти, враховуючи їх важливість та наслідки, викликані припиненням або погіршенням надання життєво важливих функцій та/або послуг, та формують перелік об'єктів, стійкість яких забезпечуватиметься виконанням заходів, передбачених у плані забезпечення безпеки та стійкості. Рекомендується при ідентифікації об'єктів використовувати перелік життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, визначений у [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Законі України "Про критичну інфраструктуру"]] та типи основних послуг, наведених у Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженому [[Постанова КМУ "Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури"|постановою Кабінету Міністрів від 09 жовтня 2020 року № 1109 "Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури"]]. Критерії визначення об'єктів, що будуть занесені до переліку об'єктів, стійкість яких забезпечуватиметься виконанням заходів, передбачених у плані забезпечення безпеки та стійкості, визначаються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з огляду на особливості кожного регіону з урахуванням позиції зацікавлених органів. Прикладами критеріїв для включення об'єкта до переліку об'єктів, стійкість яких забезпечуватиметься виконанням заходів, передбачених у плані забезпечення безпеки та стійкості можуть слугувати: наявність альтернативного джерела надання життєво важливих функцій та/або послуг; кількість жителів, яким можуть не надаватися життєво важливі функції та/або послуги; критерії, наведені у частині третій статті 8 [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Закону України "Про критичну інфраструктуру"]] $\quad$ 3. Ідентифікація та аналіз загроз Ідентифікація загроз передбачає визначення усіх потенційно можливих подій або явищ, які можуть мати негативний вплив на територію, для якої проводиться аналіз, із подальшим складанням відповідного переліку загроз. Ідентифікація загроз проводиться на основі аналізу подій або явищ, які виникали раніше, можливих наслідків впливу реалізації загрози та позиції зацікавлених органів. Водночас необхідно враховувати особливості функціонування об'єктів та географічні особливості місцевості, зокрема наявність водних та інших природних ресурсів з властивими їм якісними і кількісними характеристиками і особливостями розміщення. У таблиці 1 визначено потенційні глобальні природні, техногенні, воєнні та соціальні загрози, які в подальшому слід розглянути на предмет їхньої актуальності на території, для якої проводиться аналіз. Цей перелік не є вичерпним та підготовлений з урахуванням документа міжнародної організації у сфері захисту критичної інфраструктури FEMA "2019 National Threat and Hazard Identification and Risk Assessment (THIRA)" (Національна система ідентифікації загроз і небезпек та оцінки ризиків (THIRA) та [наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0969-18#Text), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року за № 969/32421. | Природна загроза | Техногенна загроза* | Воєнна загроза | Соціальна загроза | | ----------------- | ----------------------------------- | --------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------ | | Лавина | Аварія на АЕС | Інцидент з активним використанням зброї | Акції протесту, що порушують функціонування органів державної влади | | Посуха | Аварія на дамбі | Збройний напад | Акції протесту, що порушують функціонування об'єктів, які забезпечують життєдіяльність населення | | Землетрус | Витік/викид небезпечних речовин | Біологічний напад | Утримання в заручниках працівників об'єктів, які забезпечують життєдіяльність населення | | Епідемія/пандемія | Промислова аварія | Хімічний напад | | | Повінь | Аварія на шахті | Кібератака | | | Ураган/шторм | Пошкодження трубопроводу | Вибуховий напад | | | Зимовий шторм | Радіологічний викид | Атака з повітря | | | Пожежі | Сходження поїзда з рейок | Ядерний напад | | | | Побутова пожежа | Радіологічний напад | | | | Аварії в системах життєзабезпечення | | | **Примітка.** * Загрози, що виникають у результаті часткового або повного виходу з ладу або руйнування технічних засобів (наприклад, у результаті недотримання технічних вимог експлуатації обладнання). Аналіз загроз рекомендується проводити на основі статистичних даних та досліджень (для загроз, які не носять антропогенного характеру, наприклад природні явища чи техногенні аварії) за останні 5 - 10 років і на основі експертних оцінок, враховуючи досвід останніх 2 років, насамперед період воєнного стану (для загроз, що стосуються цілеспрямованого зловмисного впливу, наприклад, теракти чи військові дії). Основними критеріями аналізу найнебезпечніших загроз доцільно визначити такі: територія, що може зазнати впливу загрози; можливі економічні втрати; кількість жителів, яким можуть не надаватися життєво важливі функції та/або послуги; час, необхідний для відновлення штатного режиму функціонування об'єктів. Ранжування загроз, визначення їх пріоритету рекомендується виконувати на основі даних про реалізації визначених вище загроз за останні 2 роки за методом Делфі, тобто на основі експертного оцінювання, встановивши такі дефініції шкали значущості та градацію вимірювання значущості (у балах): для загальних ймовірностей: "низька" (1), "помірно низька" (2), "середня" (3), "помірно висока" (4), "висока" (5); для сукупних негативних наслідків: "незначні" (1), "неістотні" (2), "помірні" (3), "істотні" (4), "катастрофічні" (5). Безпосередньо ранжування рекомендується проводити за рівнем загрози, який визначається як добуток експертних оцінок її сукупних негативних наслідків, враховуючи критерії, наведені у таблиці 2, і загальної ймовірності реалізації. Вилучення загрози з переліку рекомендується здійснювати, якщо середня арифметична експертна оцінка наслідків та/чи ймовірності не перевищує 2 бали. Використовуючи перелік критеріїв з таблиці 2, необхідно для кожної загрози визначити можливі наслідки реалізації її впливу з кількісними характеристиками. На основі отриманих даних визначаються необхідні ресурси для кожного з етапів здійснення управління загрозами, а саме визначення превентивних заходів, заходів з реагування та відновлення з метою прогнозування можливих сценаріїв реалізації загроз та наслідків, до яких вони призведуть, для подальшого планування з метою якісного управління ресурсами. Таблиця 2 | Перелік критеріїв оцінювання наслідків впливу реалізації загрози | < | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Наслідок впливу | Визначення | | (#) Послідовні загрози (каскадні впливи, ефекти) | Кількість загроз, які реалізувалися внаслідок реалізації початкової загрози. | | (#) Люди, які потребують евакуації, з них (#) люди з обмеженими можливостями та функціональними потребами | Кількість осіб, які потребуватимуть евакуації внаслідок інциденту. **Примітка.** Ця кількість повинна включати кількість людей з обмеженими можливостями та функціональними потребами, які потребують евакуації. | | (#) Об'єкти, підприємства, установи та організацій, на яких відбувся викид/витік небезпечних речовин | Кількість об'єктів, які потенційно можуть зазнати викиду/витоку небезпечних речовин внаслідок інциденту. Громади можуть визначати небезпечні речовини відповідно до власної політики та нормативних актів. | | (#) Смертельні випадки | Кількість людей, які втратили життя безпосередньо внаслідок інциденту. | | (#) Пожежі в будівлях | Кількість пожеж окремих споруд, що виникають безпосередньо внаслідок інциденту. Можуть включати будівлі, відкриті платформи, мости, дахи над відкритими складськими або технологічними приміщеннями, намети тощо. Цей вплив повинен включати лише пожежі, які потребують послуг з управління або гасіння пожеж. | | (#) Постраждалі об'єкти, що забезпечують життєдіяльність населення | Кількість об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, які не можуть або обмежені у своїх можливостях надавати життєво важливі послуги та/або функції внаслідок інциденту. | | (#) Клієнти, яким не надаються життєво важливі послуги та/або функції | Наприклад: - кількість будинків або підприємств (тобто індивідуальних лічильників), які втратили водопостачання, водовідведення тощо через інцидент; - кількість будинків, підприємств, які втратили електронні комунікаційні послуги через інцидент; - кількість будинків і підприємств (тобто індивідуальних лічильників), які залишилися без електроенергії через інцидент; - тощо. **Примітка**. Навіть якщо в будинку або на підприємстві є резервна електрогенераторна установка, громади все одно повинні вважати їх знеструмленими, оскільки електропостачання все одно потрібно буде відновлювати. Громадам не потрібно враховувати випадки, коли втрата послуг є дуже короткочасною і не потребує значних зусиль для відновлення. | | (#) Постраждалі люди | Кількість осіб, які зазнали негативного впливу в зоні інциденту. Сюди можуть входити постраждалі: 1. пряма фізична шкода їхньому майну; 2. травми або інші наслідки, пов'язані з життям та здоров'ям; 3. тощо | **Примітка.** (#) - кількісне позначення. Превентивні заходи визначаються під час штатного режиму функціонування об'єктів та мають враховувати усі аспекти захищеності об'єктів, а саме: охорона, оборона, фізичний захист, цивільний захист, [[Кіберзахист|кіберзахист]], інженерний захист, протиповітряне прикриття, а також альтернативні способи надання послуги з метою підготовки до режиму реагування. Разом з тим необхідно забезпечити створення всіх видів ресурсів з урахуванням галузевих особливостей і нормативів резервування. Для забезпечення безперервності надання важливих функцій рекомендується оцінювати: наявність альтернативних джерел забезпечення населення та адміністративних будівель питною водою, продуктами харчування, електроенергією (паливо, резервні генератори, резервний зв'язок) та іншими життєво важливими функціями/послугами; наявність альтернативних приміщень, куди можуть бути тимчасово переміщені державні установи, підприємства, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та їхні працівники, тимчасово переміщені особи, розміщені медичні заклади та постраждалі; можливість модернізації об'єктів для пом'якшення наслідків впливу реалізації загроз (протипаводкове обладнання/бар'єри); можливість модернізації обладнання, необхідного для активного (системи протиповітряної оборони, системи очищення води та повітря, антидронові рушниці, протипожежні системи тощо) та пасивного захисту (інженерне облаштування, кутові відбивачі, датчики спостереження за рівнем води, датчики руху та інше). Сформувавши перелік превентивних заходів, визначаються необхідні для їх реалізації ресурси. Заходи з реагування передбачають пом'якшення та ліквідацію наслідків впливу реалізації загрози та враховують особливості режиму функціонування об'єктів у кризовій ситуації. При визначенні заходів з реагування рекомендується враховувати наявні у функціональних органах протоколи скоординованих дій у кризовій ситуації, які можуть містити: універсальні механізми реагування на надзвичайні ситуації; механізми швидкого залучення додаткових (резервних) ресурсів; розподіл відповідальності, порядку координації діяльності в галузі; протоколи про порядок обміну інформацією з визначенням засобів зв'язку; порядки/інструкції/плани міжвідомчої взаємодії тощо. Для кожної загрози слід сформувати пропозиції щодо заходів реагування та необхідних для реалізації цих заходів сил, засобів та ресурсів. Прикладом визначення таких заходів може слугувати [наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 листопада 2015 року № 687 "Про затвердження Національного плану дій"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1458-15#Text), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2015 року за № 1458/27903. З огляду на масштаб впливу загрози виникає необхідність у відповідних силах, засобах та ресурсах, необхідних для своєчасного та ефективного реагування на загрозу. У разі виявлення їх недостатньої кількості необхідно сформувати потребу. Заходи з відновлення передбачають створення резервів запасних частин та матеріалів, необхідних для відновлення надання життєво важливої послуги у найкоротші терміни, визначення потреб та потенціалу громади у відновленні та зіставлення їх із наявною добровільною та передбаченою законодавством підтримкою, визначення каналів залучення, комунікації та допомоги в повідомленні інформації щодо впровадження відновлення, підвищення обізнаності про доступну підтримку та схеми її отримання, постійне надання інформації щодо впровадження відновлення, оцінювання діяльності та винесення уроків під час підсумків екстреного реагування та участь у довгостроковому плануванні та реалізації відновлення. За результатами проведеного аналізу створюється Картка загроз (приклад заповнення Картки загроз наведено у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій), в якій подається інформація про можливі сценарії реалізації кожної можливої загрози. На основі Картки загроз та проведеного аналізу формується деталізований План забезпечення безпеки та стійкості, який складається з пояснювальної записки, в якій зазначаються вихідні дані для проведення аналізу (особливості місцевості, проблематика надання життєво важливих послуг, характерних для території, для якої проводиться аналіз, результати аналізу об'єктів, загроз тощо) та безпосередньо план заходів для забезпечення стійкості об'єктів та населення в цілому. У плані заходів зазначаються: пріоритетні завдання - завдання, необхідні для забезпечення стійкого надання послуг; заходи, спрямовані на досягнення пріоритетних завдань, - заходи, виконання яких призведе до посилення спроможності громади в управлінні кризовими ситуаціями; строк виконання - визначається квартал і рік, до кінця якого необхідно виконати зазначений захід; відповідальні за виконання - визначаються відповідальні за виконання заходу суб'єкти; ресурси - визначаються ресурси, необхідні для реалізації заходу; індикатор виконання - визначається очікуваний результат щодо заходу. Приклад заповнення Плану забезпечення безпеки та стійкості наведено у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій. $\quad$ 4. Рекомендації до структури місцевих програм Структура місцевих програм може містити такі розділи: I. Паспорт програми (зазначаються підстава розроблення програми, розробники, відповідальні виконавці, терміни реалізації програми, етапи виконання та обсяг фінансових ресурсів, необхідних для її реалізації). II. Загальні положення. III. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована програма (зазначається обґрунтована проблематика, на розв'язання якої спрямовано реалізацію програми). IV. Мета програми. V. План забезпечення безпеки та стійкості. VI. Обсяги та джерела фінансування програми. VII. Координація та контроль виконання програми. VIII. Порядок використання коштів бюджету під час реалізації програми. IX. Очікувані результати реалізації програми. IV. Етап визначення джерел фінансування заходів місцевих програм $\quad$ 1. Пункт 1 частини першої статті 20 [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Закону України "Про критичну інфраструктуру"]] передбачає, що місцеві органи виконавчої влади (військово-цивільні адміністрації - у разі утворення) у сфері захисту критичної інфраструктури забезпечують розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій. Частина п'ята статті 22 [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Закону України "Про критичну інфраструктуру"]] передбачає, що органи місцевого самоврядування забезпечують розроблення, затвердження і виконання місцевих програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням надання чи погіршенням якості важливих для їх життєдіяльності послуг або припиненням здійснення життєво важливих функцій. Такі програми включають заходи із забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, взаємодії суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури, а також відновлення функціонування об'єктів критичної інфраструктури. [Стаття 38 Закону України "Про місцеве самоврядування"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text) передбачає, що до делегованих повноважень виконавчих органів рад належить вжиття необхідних заходів щодо захисту критичної інфраструктури, відновлення функціонування важливих державних об'єктів національної економіки, об'єктів критичної інфраструктури та об'єктів, які забезпечують життєдіяльність населення, підвищення стійкості громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи припиненням здійснення життєво важливих функцій, взаємодії між суб'єктами національної системи захисту критичної інфраструктури з урахуванням вимог [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Закону України "Про критичну інфраструктуру"]]. [[Розпорядження КМУ "Про затвердження Національного плану захисту КІ "|Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 року № 825-р "Про затвердження Національного плану захисту та забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури"]] рекомендовано органам місцевого самоврядування під час формування проєктів місцевих бюджетів передбачати кошти, необхідні для виконання заходів Національного плану. Стаття 91 [Бюджетного кодексу України](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text) передбачає, що з усіх місцевих бюджетів виділяються кошти для проведення заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах повноважень, встановлених законом. Статті 89 та 91 [Бюджетного кодексу України](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text) не визначають окремо відповідного напряму здійснення делегованих повноважень щодо підтримки критичної інфраструктури, проте із місцевих бюджетів територіальних громад можуть фінансуватися заходи із забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, взаємодії суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури, а також відновлення функціонування об'єктів критичної інфраструктури у складі загальних видатків на проведення заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах повноважень, встановлених законом. $\quad$ 2. Головним розпорядником коштів визначається виконавчий орган, який забезпечує заходи мобілізаційної підготовки та цивільного захисту населення (КВК 30 відповідно до [наказу Міністерства фінансів України від 20 вересня 2017 року № 793 "Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету"](https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0793201-17#Text)), або інший виконавчий орган, який забезпечує зазначені повноваження та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту населення. $\quad$ 3. У разі прийняття органами місцевого самоврядування місцевих програм їх реалізація здійснюється виконавчим органом, до повноважень якого віднесено забезпечення таких функцій (головний розпорядник коштів): заходи із забезпечення безпеки критичної інфраструктури за КПКВ 8110 та відновлення (у випадку накопичення запасів будівельних матеріалів у складі матеріального резерву) "Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха"; заходи з відновлення критичної інфраструктури (наведені в таблиці 3). Таблиця 3 | КПКВ | Найменування програми | КФК | | ---- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---- | | 7372 | Реалізація проєктів (заходів) з відновлення освітніх установ та закладів, пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії, за рахунок коштів місцевих бюджетів | 0490 | | 7373 | Реалізація проєктів (заходів) з відновлення медичних установ та закладів, пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії, за рахунок коштів місцевих бюджетів | 0490 | | 7374 | Реалізація проєктів (заходів) з відновлення установ та закладів соціальної сфери, пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії, за рахунок коштів місцевих бюджетів | 0490 | | 7375 | Реалізація проєктів (заходів) з відновлення об'єктів житлового фонду, пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії, за рахунок коштів місцевих бюджетів | 0490 | | 7376 | Реалізація проєктів (заходів) з відновлення об'єктів житлово-комунального господарства, пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії, за рахунок коштів місцевих бюджетів | 0490 | | 7377 | Реалізація проєктів (заходів) з відновлення інших об'єктів комунальної власності, пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії, за рахунок коштів місцевих бюджетів | 0490 | | 7382 | Реалізація заходів з відновлення об'єктів критичної інфраструктури в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проєкту "Проєкт розвитку міської інфраструктури - 2" | 0620 | $\quad$ 4. Рекомендується також створювати матеріальний резерв для подальшого фінансування заходів та завдань, визначених у розділі V "План забезпечення безпеки та стійкості" місцевих програм. Напрацьовані матеріали можна використовувати при підготовці розділів V "План забезпечення безпеки та стійкості" та VI "Обсяги та джерела фінансування програми" місцевих програм, визначених у статті 20 [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Закону України "Про критичну інфраструктуру"]]. V. Етап затвердження місцевих програм $\quad$ 1. Проєкти місцевих програм після їх розроблення попередньо розглядаються та ухвалюються виконавчим комітетом та надаються сільській, селищній, міській раді для розгляду на засіданнях постійної комісії з подальшим затвердженням сесією місцевої ради. $\quad$ 2. Проєкти місцевих програм розглядаються та затверджуються сільською, селищною, міською радою згідно із [Законом "Про місцеве самоврядування в Україні"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text) та Регламентом сільської, селищної, міської ради. $\quad$ 3. Під час дії воєнного стану військово-цивільні адміністрації затверджують місцеві (цільові) програми (вносять до них зміни) з дотриманням вимог статті 91 [Бюджетного кодексу](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text) згідно з [підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 252 "Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/252-2022-%D0%BF#Text). $\quad$ 4. Місцева програма виконується шляхом реалізації заходів і завдань, наведених у Плані забезпечення безпеки та стійкості, що входить до складу програми, виконавцями, зазначеними у цьому плані. $\quad$ 5. Безпосередній контроль за виконанням заходів і завдань місцевих програм здійснює відповідальний виконавець, а за цільовим та ефективним використанням коштів - головні розпорядники коштів. $\quad$ 6. Відповідальний виконавець програми щороку у визначені строки готує інформацію, звітує про хід виконання програми та ефективність реалізації заходів у встановленому порядку. Інформація може містити дані про заплановані та фактичні обсяги і джерела фінансування програми, виконання очікуваних результатів та пояснювальну записку про роботу виконавців програми щодо її виконання, у разі невиконання - обґрунтування причин невиконання. Зазначена інформація використовується для аналізу ефективності виконання програми та надання пропозиції щодо доцільності продовження її фінансування та виконання. VI. Взаємоузгодженість місцевих програм, визначених Законом України "Про критичну інфраструктуру" $\quad$ 1. Пунктом 1 частини першої статті 20 [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Закону України "Про критичну інфраструктуру"]] визначено розроблення та затвердження таких програм: місцеві програми забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури; програми підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій (далі - програма підвищення стійкості територіальних громад). $\quad$ 2. Порядок розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури та програм підвищення стійкості територіальних громад є ідентичним, але слід врахувати особливості, наведені у додатку 3 до цих Методичних рекомендацій. Приклад програми забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури наведено у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій. <div style="display: flex; justify-content: space-between;"> Директор Департаменту захисту критичної інфраструктури Адміністрації Держспецзв'язку Андрій ЧОТЧИКОВ </div> ___ Додаток 1 до Методичних рекомендацій щодо розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій (пункт 3 розділу III) Приклад заповнення Картки загроз | N з/п | Загроза | Можливі наслідки впливу | Загрози, що реалізуються внаслідок реалізації початкової загрози | Превентивні заходи | Заходи з реагування | Заходи відновлення | Загальна потреба в силах, засобах та ресурсах | Час відновлення | | :---: | :-------------: | :---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------: | :----------------------------------------------------------------------------------: | :--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------: | :-----------------------------------------------------------------------------------------------: | :---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------: | :------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------: | :-------------: | | **1** | **2** | **3** | **4** | **5** | **6** | **7** | **8** | **9** | | 1 | Аварія на дамбі | Евакуація: 0, з них 0 з обмеженими можливостями. Доріг пошкоджено: 0 км, з них 0 об'єктів інфраструктури. Підприємства, закриті через інцидент: 1. Місця викидів небезпечних речовин: 0. Смертельні випадки: 1. Пожежі в будівлях: 0. Постраждалих ОКІ та об'єктів життєзабезпечення: 1. Потребують житла: 0, з них 0 з обмеженими можливостями. Клієнтів без систем життєзабезпечення: 2500. Клієнтів без послуг зв'язку: 5000. Клієнтів без послуг електропостачання: 5000. Люди, які зникли безвісти: 1. Постраждалих населених пунктів: 0. Люди, які потребують їжі та води: 1000, з них 5 з обмеженими можливостями. Люди, які потребують порятунку: 5. Постраждалі люди: 5, з них 0 з обмеженими можливостями. | Повінь. Витік небезпечних матеріалів. Аварії в системах життєзабезпечення. | Проведення вичерпних заходів з охорони, оборони, фізичного та інженерного захисту, протиповітряного прикриття дамби. Забезпечення альтернативними джерелами живлення. Створення резерву питної води для населення. | Визначаються залежно від алгоритмів та ресурсів екстрених служб (наприклад, ДСНС, НГУ, МОЗ тощо). | Ремонтні роботи на об'єктах електропостачання, водопостачання тощо. Ремонтні роботи з відновлення об'єкта чи його елементів. Повна відбудова об'єкта. Виплата компенсацій. | 2 генератори. 5 помп для відкачування води. 3 резервуари питної води. 3 протипаводкових бар'єри. 5 човнів для евакуації населення. 2 мобільних шпиталі. 3 структурних підрозділи ДСНС. | | ___ Додаток 2 до Методичних рекомендацій щодо розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій (пункт 3 розділу III) Приклад заповнення Плану забезпечення безпеки та стійкості | Тип заходів | Найменування пріоритетного завдання | Найменування заходу, спрямованого на досягнення пріоритетних завдань | Строк виконання | Відповідальні за виконання | Ресурси | Індикатори виконання | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------- | -------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **1** | **2** | **3** | **4** | **5** | **6** | **7** | | _Назва громади_ | < | < | < | < | < | < | | 1. Послуга енергозабезпечення | < | < | < | < | < | < | | Перелік об'єктів, які забезпечують життєдіяльність: Невлучанська ГЕС, ТЕЦ-007, ПС 750кВт "Радар", ПС 330кВт "Сонечко", ПС 110кВт "Дощ", ПС 35кВт "Хмаринка" | < | < | < | < | < | < | | Превентивні заходи | 1. Створення розподілених енергетичних систем, таких як мікромережі та системи зберігання енергії з метою зменшення вразливість до надзвичайних ситуацій | 1.1. Модернізація наявного обладнання силового електротехнічного обладнання. 1.2. Сегментація мереж. 1.3. Забезпечення наявності систем зберігання енергії. 1.4. Інші. | II квартал 2023 р. | | 10 систем зберігання енергії; 25 трансформаторів тощо | Створено розподілені енергетичні системи | | ^ | 2. Планування аварійного електропостачання | 2.1. Створення Порядку дій та взаємодії персоналу підприємств (об'єктів), аварійно-рятувальних спецпідрозділів, що обслуговують об'єкт. 2.2. Надавати альтернативні джерела електроенергії (генератори) для забезпечення роботи пріоритетних об'єктів (наприклад, об'єктів водопостачання та водовідведення, теплопостачання, зв'язку). 2.3. Інші. | | | 50 генераторів; 40 зарядних станцій тощо | Створено Плани аварійного переключення між джерелами енергопостачання та Плани взаємодії персоналу задіяних підприємств | | ^ | 3. Збільшити спроможність щодо зберігання палива, щоб забезпечити роботу енергетичного сектору під час кризових ситуацій | 3.1. Збільшення загального об'єму використовуваних ємностей для зберігання пального. 3.2. Збільшити кількість ємностей для зберігання палива. 3.3. Інші. | II квартал 2023 р. - I квартал 2024 р. | | 30 ємностей [об'єм]; 50 ємностей [об'єм] тощо | Підвищено можливість зберігати більші об'єми палива | | ^ | 4. Підвищити рівень безпеки постачання електроенергії | 4.1. Формування резервів пересувних (авто) трансформаторів, розподільних пристроїв, накопичувачів енергії (акумуляторів), пересувних електростанцій (у тому числі парогазових). 4.2. Інші. | 2024 р. | | 10 розподільних пристроїв; 10 пересувних електростанцій тощо | Сформовано резерви | | ^ | 5. Диверсифікувати джерела енергії | 5.1. Використання таких відновлюваних джерел енергії, як сонячна, вітрова, геотермальна та біопаливо з відповідними засобами балансування (високоманеврена генерація, накопичувачі електроенергії тощо). 5.2. Інші. | 2024 - 2025 рр. | | 100 сонячних панелей тощо | Створено альтернативу забезпечення енергією | | ^ | 6. Знизити [[Вразливість]] до диверсій і атак на лінії електропередач, підстанції та іншу енергетичну інфраструктуру | 6.1. Посилення заходів фізичного захисту. 6.2. Інші. | II квартал 2023 р. - I квартал 2024 р. | | 10 охоронців; 50 мішків з піском; 50 габіонів тощо | Підвищено рівень фізичного захисту | | ^ | 7. Забезпечити кіберзахист систем виробництва електроенергії, транспортування, розподілу | 7.1. Створення або підключення об'єктів до існуючих Центрів реагування на кіберінциденти. 7.2. Забезпечення об'єктів обладнанням для кіберзахисту. 7.3. Інше | II квартал 2023 р. - I квартал 2024 р. | | 4 комплекси сенсорів; 50 антивірусних ліцензій тощо | Підвищено рівень кіберзахисту | | Заходи з реагування | 1. Визначення спроможностей для реагування | 1.1. Визначення вимог до структури, чисельності особового складу військових формувань та правоохоронних органів, необхідних для реагування. 1.2. Визначення кількісних та якісних показників озброєння та військової (спеціальної) техніки, інших видів матеріально-технічного забезпечення, військової (спеціальної) інфраструктури 1.3. Інші | II квартал 2023 р. | ОВА, функціональні органи | | Сформовано мобільні групи реагування та забезпечено ресурси для реагування | | ^ | 2. Забезпечити можливість евакуації | 2.1. Визначити порядок дій при евакуації. 2.2. Забезпечити наявність ресурсів для здійснення евакуації (автобуси, човни тощо). 2.3. Забезпечити наявність житла для евакуйованого населення. 2.4. Інші. | II квартал 2023 р. | ОВА, функціональні органи | | Сформовано можливість чіткої та швидкої евакуації | | ^ | 3. Інші. | | | | | | | Заходи з відновлення | 1. Забезпечити можливість відновлення електромережі без зовнішнього живлення | 1.1. Забезпечити наявність генеруючих установок, які можуть перезапускатися без стороннього живлення та без підключення до потужності. 1.2. Інші | 2024 - 2025 рр. | | 50 генеруючих установок тощо | Створено можливість безперебійного надання послуги | | ^ | 2. Забезпечити можливість проведення ремонту у найкоротші строки | 2.1 Забезпечити наявність готових запасних частин, матеріалів і засобів доставки. 2.2 Інші. | Постійно | | [перелік запчастин, матеріалів, які можуть знадобитися] | Створено резерви для ремонту | | ^ | 3. Інші | | | | | | | 2. Послуга водопостачання та водовідведення | < | < | < | < | < | < | | Перелік об'єктів, які забезпечують життєдіяльність: Насосна станція 152, Насосна станція 3456, Артезіанська свердловина 0067, Артезіанська свердловина 7865 | < | < | < | < | < | < | | Превентивні заходи | | | | | | | | ^ | | | | | | | | Заходи з реагування | | | | | | | | ^ | | | | | | | | ^ | | | | | | | | Заходи з відновлення | | | | | | | | ^ | | | | | | | | | 3. Послуга продовольчого забезпечення | < | < | < | < | < | | Перелік об'єктів, які забезпечують життєдіяльність: свиноферма "У Петра", елеватор "Альпи", птахофабрика "Ведмедик", пташник "Пір'я" | < | < | < | < | < | < | | Превентивні заходи | 1. Покращити механізми забезпечення безпечного постачання продовольства та води | 1.1. Проводити консультації з виробниками харчових і водних продуктів, виробниками, дистриб'юторами та заінтересованими сторонами ланцюга постачання. 1.2. Об'єднати суб'єктів державного та приватного секторів для досягнення стратегічних пріоритетів щодо забезпечення екстреного постачання продовольства та води в райони, які їх потребують. 1.3. Визначити та створити альтернативні джерела постачання продовольства та води. 1.4. Інше. | 2023 - 2024 рр. | | 2 експерти; резерв продовольства та води: 10 тон зерна, 10 тон комбікорму, 50 тон питної води тощо | Створено та забезпечено альтернативні джерела постачання продовольства та резерви | | ^ | 2. Забезпечити якість харчових продуктів і водопостачання шляхом запровадження політики та процедур щодо знезараження | 2.1. Захистити місцеві об'єкти очищення води, санітарної обробки та обробки стічних вод, а також об'єкти резервного енергопостачання інженерними засобами захисту. 2.2. Запобігати або зменшувати обсяги утворення відходів, забезпечити їх збирання, своєчасне транспортування, зберігання, сортування, переробку, утилізацію та видалення, знешкодження та захоронення, а також запобігати негативному впливу відходів на довкілля та здоров'я людей. 2.3. Інше. | 2023 - 2024 рр. | | 20 фільтрів; 20 установок для фізико-хімічної обробки води; 20 установок знезалізнення води тощо | Забезпечено якість харчових продуктів | | ^ | 3. Визначити можливості підтримки економічного відновлення | 3.1. Розвивати ринкові та торгові інтервенції разом із приватним сектором для стабілізації попиту та пропозиції. 3.2. Розробити план стратегічного постачання критично важливих вузькоспеціалізованих (наприклад, хлібних дріжджів) продуктів харчування та води. 3.3. Інше. | II квартал 2023 р. - I квартал 2024 р. | | | Розроблено договори та плани взаємодії | | Заходи з реагування | 1. Визначення спроможностей для реагування | 1.1. Визначення вимог до структури, чисельності особового складу військових формувань та правоохоронних органів, необхідних для реагування. 1.2. Визначення кількісних та якісних показників озброєння та військової (спеціальної) техніки, інших видів матеріально-технічного забезпечення, військової (спеціальної) інфраструктури. 1.3. Інші. | II квартал 2023 р. | ОВА, функціональні органи | | Сформовано мобільні групи реагування та забезпечено ресурси для реагування | | ^ | 2. Забезпечити можливість евакуації | 2.1. Визначити порядок дій при евакуації. 2.2. Забезпечити наявність ресурсів для здійснення евакуації (автобуси, човни тощо). 2.3. Забезпечити наявність житла для евакуйованого населення. 2.4. Інші. | II квартал 2023 р. | ОВА, функціональні органи | | Сформовано можливість чіткої та швидкої евакуації | | Заходи з відновлення | 1. Забезпечити можливість постачання продовольства та води | 1.1. Врегулювати взаємовідносини виробників та торгових мереж. | За потреби | | | Забезпечено можливість постачання продовольства та води | | ^ | 2. Забезпечити можливість здійснення ремонту у найкоротші строки | 2.1. Забезпечити наявність готових запасних частин, матеріалів і засобів доставки. 2.2. Інші | II квартал 2023 р. - I квартал 2024 р. | | [перелік запчастин, матеріалів, які можуть знадобитися] | Створено резерв запчастин для ремонту | | 4. Транспорт | < | < | < | < | < | < | | Перелік об'єктів, які забезпечують життєдіяльність: міст "Перший", залізничні колії. | < | < | < | < | < | < | | Превентивні заходи | 1. Покращити стратегічне планування для забезпечення безпеки та стійкості транспортної інфраструктури регіону | 1.1. Оцінити спроможності транспортної інфраструктури та пов'язаної з нею діяльності для забезпечення заходів безпеки та стійкості регіону. 1.2. Узгодити розвиток транспортної інфраструктури з європейськими партнерами та ринками, включаючи подальше удосконалення залізничних колій та відповідність європейським стандартам. 1.3. Під час планування та проєктування нової інфраструктури враховувати оцінку ризиків та загроз. 1.4. Визначити ресурси необхідні для сталого функціонування транспортної інфраструктури, а також способи їх постачання. 1.5. Здійснити спільне цивільно-військове планування захисту та використання транспортної інфраструктури у разі військового конфлікту. 1.6. Інші. | IV квартал 2023 р. | ОВА, функціональні органи | технологічне обладнання тощо | Підвищено спроможності транспортної інфраструктури | | ^ | 2. Підвищити рівень підготовки персоналу транспортної сфери | 2.1. Покращити програми розвитку персоналу для підготовки до потенційних ворожих дій та інших надзвичайних ситуацій, включно з навчанням персоналу щодо виявлення підозрілих дій та забезпеченням механізмів повідомлення та реагування. 2.2. Підготувати списки кадрового резерву, який може бути залучений у разі введення воєнного стану (наприклад, ветеранів, пенсіонерів зі стажем роботи). 2.3. Інші. | IV квартал 2023 р. | ОВА, функціональні органи | Плани навчання, 3 експерти | Підвищено кваліфікацію | | Заходи з реагування | 1. Визначення спроможностей для реагування | 1.1. Визначення вимог до структури, чисельності особового складу військових формувань та правоохоронних органів, необхідних для реагування; 1.2. Визначення кількісних та якісних показників озброєння та військової (спеціальної) техніки, інших видів матеріально-технічного забезпечення, військової (спеціальної) інфраструктури. 1.3. Інші. | IV квартал 2023 р. | Функціональні органи | | Сформовано групи реагування та забезпечено ресурси для реагування | | ^ | 2. Підвищення спроможностей проводити заходи реагування | 2.1. Розширити співпрацю між державними та приватними зацікавленими сторонами для планування перевезень та оперативної координації. 2.2. Забезпечити міжвідомчу координацію для планування транспортних перевезень у надзвичайних ситуаціях та операцій реагування. 2.3. Інші | IV квартал 2023 р. | ОВА, функціональні органи | | Сформовано плани координації | | Заходи з відновлення | 1. Забезпечити можливість проведення ремонту у найкоротші строки | 1.1. Забезпечення проведення ремонтних робіт, оновлення, вдосконалення або створення альтернатив обладнання. 1.2. Інші. | За потреби | | | Відновлено транспортну інфраструктуру | ___ Додаток 3 до Методичних рекомендацій щодо розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій (пункт 2 розділу VI) Особливості щодо місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури та підвищення стійкості територіальних громад | Програма забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури | < | Програма підвищення стійкості територіальних громад | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | 1 | < | 2 | | Розробляється за рішенням голови обласної державної (військової) адміністрації | < | Розробляється за рішенням голови обласної державної (військової) адміністрації та/або виконавчого органу сільської, селищної, міської ради | | Під поняттям "об'єкт, що забезпечує життєдіяльність" слід розуміти поняття "об'єкт критичної інфраструктури" ([[Закон України "Про критичну інфраструктуру"\|Закон України "Про критичну інфраструктуру"]]), а аналіз та розроблення заходів забезпечення стійкості проводяться безпосередньо для об'єктів критичної інфраструктури. **Примітка.** Інформація з Реєстру об'єктів критичної інфраструктури надається посадовим/службовим особам суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури за суб'єктом права чи за об'єктом критичної інфраструктури за письмовим запитом до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (абзац третій пункту 2 [[Постанова КМУ "Про затвердження Порядку ведення Реєстру об’єктів КІ"\|постанови Кабінету Міністрів від 28 квітня 2023 року N 415 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього"]]). | < | Під поняттям "об'єкт, що забезпечує життєдіяльність" слід розуміти поняття "об'єкт, що забезпечує життєдіяльність населення територіальної громади" (законодавством не визначено), а аналіз та розроблення заходів забезпечення стійкості проводяться безпосередньо для територіальної громади та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення територіальної громади. | | Передбачає: | < | < | | 1. | Загальний опис області | Загальний опис області та/або загальний опис територіальної громади | | 2. | Аналіз ресурсів для виконання заходів з підготовки, реагування та відновлення надання життєво важливої послуги населенню в межах області | Аналіз ресурсів для виконання заходів з підготовки, реагування та відновлення надання життєво важливої послуги населенню в межах області та/або в межах територіальної громади | | 3. | План забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури. Затверджується на засіданні обласної ради | План забезпечення безпеки та стійкості територіальних громад до кризових ситуацій. Погоджується обласною державною (військовою) адміністрацією. Затверджується на засіданні сільської, селищної, міської ради | | Фінансування робіт з виконання заходів Плану проводиться за рахунок бюджетних коштів, міжнародної та/або приватної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних та/або приватних організацій | < | < | ___ Додаток 4 до Методичних рекомендацій щодо розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій (пункт 2 розділу VI) Приклад програми забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням ____________ ради ___ скликання від ____________ 20__ № ___ ПРОГРАМА забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури ____________ територіальної громади на 202_ - 202_ роки I. ПАСПОРТ Програми забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури ____________ територіальної громади на 202_ - 202_ роки | 1. | Ініціатор розроблення Програми | \_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ рада / виконавчий орган ради | | --- | ------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | 2. | Назва розпорядчого документа органу виконавчої влади, на підставі якого розроблено Програму | [Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text), [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"\|"Про критичну інфраструктуру"]] | | 3. | Розробник та виконавець Програми | \_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ рада / виконавчий орган ради | | 4. | Відповідальні за виконання Програми | Підприємства, установи, організації усіх форм власності | | 5. | Учасники Програми | Підприємства, установи, організації усіх форм власності | | 6. | Термін реалізації Програми | 202\_ - 202\_ роки | | 7. | Перелік бюджетів, які беруть участь у виконанні Програми | Кошти місцевих бюджетів, кошти підприємств, інші джерела фінансування, не заборонені законодавством | | 8. | Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми | \_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ тис. грн. | Секретар ради __________________________                            (підпис, власне ім'я, прізвище) II. Загальні положення Захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України. Світові тенденції до посилення загроз природного та техногенного характеру, підвищення рівня терористичних загроз, збільшення кількості та підвищення складності кібератак, пошкодження інфраструктурних об'єктів внаслідок збройної агресії російської федерації зумовили актуалізацію питання захисту систем, об'єктів і ресурсів, які є критично важливими для функціонування суспільства, соціально-економічного розвитку держави та забезпечення національної безпеки та життєдіяльності територіальних громад. [[Закон України "Про критичну інфраструктуру"|Закон України "Про критичну інфраструктуру"]] визначає правові та організаційні засади створення та функціонування національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки. Сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, операторів критичної інфраструктури складає систему захисту критичної інфраструктури. Об'єктами критичної інфраструктури є об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. Стійкість критичної інфраструктури визначає стан критичної інфраструктури, за якого забезпечується її спроможність функціонувати у штатному режимі, адаптуватися до умов, що постійно змінюються, протистояти та швидко відновлюватися після впливу загроз будь-якого виду. Особливості захисту та правового режиму об'єктів критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, особливого періоду регулюються [Законами України "Про правовий режим воєнного стану"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text), ["Про правовий режим надзвичайного стану"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text), ["Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-14#Text) та ["Про оборону України"](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text), [Кодексом цивільного захисту України](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text). До життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать: $\quad$ 1) урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг; $\quad$ 2) енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії); $\quad$ 3) водопостачання та водовідведення; $\quad$ 4) продовольче забезпечення; $\quad$ 5) охорона здоров'я; $\quad$ 6) фармацевтична промисловість; $\quad$ 7) виготовлення вакцин, стале функціонування біолабораторій; $\quad$ 8) інформаційні послуги; $\quad$ 9) [[Інформаційно-комунікаційні системи|електронні комунікації]]; $\quad$ 10) фінансові послуги; $\quad$ 11) транспортне забезпечення; $\quad$ 12) оборона, державна безпека; $\quad$ 13) правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою; $\quad$ 14) цивільний захист населення та територій, служби порятунку; $\quad$ 15) космічна діяльність, космічні технології та послуги; $\quad$ 16) хімічна промисловість; $\quad$ 17) дослідницька діяльність. На місцевому рівні органи місцевого самоврядування забезпечують розроблення, затвердження і виконання місцевих програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням надання чи погіршенням якості важливих для їх життєдіяльності послуг або припиненням здійснення життєво важливих функцій, спрямованих на реалізацію заходів із забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, взаємодії суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури, а також відновлення функціонування об'єктів критичної інфраструктури. III. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма Об'єкти критичної інфраструктури надають життєво важливі функції, порушення роботи яких призводить до негативних наслідків для населення територіальної громади. Зокрема, відсутність електропостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, газопостачання, постачання теплової енергії та гарячої води, медичного забезпечення, пасажирських перевезень, надання фінансових послуг тощо внаслідок порушення роботи об'єктів критичної інфраструктури матиме негативний вплив життя та здоров'я населення. Тому критична інфраструктури _______________ територіальної громади потребує системного підходу до забезпечення власної безпеки та стійкості. IV. Мета Програми Виходячи з вказаного, метою Програми є реалізація заходів щодо: взаємодії суб'єктів національної системи захисту [[Критична інфраструктура|критичної інфраструктури]]; забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури; відновлення функціонування об'єктів критичної інфраструктури. V. План забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури Для досягнення мети програми визначено такі заходи: придбання матеріалів для забезпечення фізичної безпеки об'єктів критичної інфраструктури; придбання матеріалів та обладнання для охорони об'єктів критичної інфраструктури; придбання резервних матеріалів і обладнання, залучення спеціалізованої техніки та робочої сили, спеціалізованих підприємств, необхідних для відновлення функціонування об'єктів критичної інфраструктури; сприяння впровадженню заходів запобігання проявам несанкціонованого втручання у функціонування критичної інфраструктури; розробка прогнозів та організаційних заходів запобігання кризовим ситуаціям на об'єктах критичної інфраструктури. У додатку 1 до Програми наведено детальний План забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури.Для досягнення мети програми визначено такі заходи: придбання матеріалів для забезпечення фізичної безпеки об'єктів критичної інфраструктури; придбання матеріалів та обладнання для охорони об'єктів критичної інфраструктури; придбання резервних матеріалів і обладнання, залучення спеціалізованої техніки та робочої сили, спеціалізованих підприємств, необхідних для відновлення функціонування об'єктів критичної інфраструктури; сприяння впровадженню заходів запобігання проявам несанкціонованого втручання у функціонування критичної інфраструктури; розробка прогнозів та організаційних заходів запобігання кризовим ситуаціям на об'єктах критичної інфраструктури. У додатку 1 до Програми наведено детальний План забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури. VI. Обсяги та джерела фінансування програми Програма розрахована на 3 роки: початок - 202\_ рік, завершення - 202\_ рік. Джерелами фінансування є кошти бюджету територіальної громади, підприємств, інші джерела фінансування, не заборонені законодавством. Обсяги фінансування Програми забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури. \_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ територіальної громади на 202\_ - 202\_ роки тис. грн | Найменування завдання | Джерело фінансування | Сума коштів, спрямована на виконання завдання | < | < | < | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------ | --------------------------------------------- | ----- | ----- | ----- | | | < | 202\_ | 202\_ | 202\_ | Разом | | Всього фінансування, в тому числі: | | | | | | | Придбання матеріалів для забезпечення безпеки об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі у складі місцевого матеріального резерву) | | | | | | | Придбання резервних матеріалів і обладнання, залучення спеціалізованої техніки та робочої сили, спеціалізованих підприємств, необхідних для відновлення функціонування об'єктів критичної інфраструктури (у складі місцевого матеріального резерву) | | | | | | | Сприяння впровадженню заходів запобігання проявам несанкціонованого втручання у функціонування критичної інфраструктури | Не потребує фінансування | | | | | | Розробка прогнозів та організаційних заходів запобігання кризовим ситуаціям на об'єктах критичної інфраструктури | Не потребує додаткового фінансування | | | | | | Формування порядку взаємодії суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури | Не потребує фінансування | | | | | | Навчання працівників операторів критичної інфраструктури | | | | | | VII. Координація та контроль виконання Програми Розробником Програми є \_\_\_\(_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ рада / виконавчий орган ради). Виконавцями Програми є виконавчі органи ради, підприємства, установи, організації усіх форм власності. Координацію та контроль виконання програми здійснює \_\_\_\_\_\_\_\_\_\(\_\_\_\_\_\_ рада / виконавчий орган ради). Структурний підрозділ ради, відповідальний за реалізацію програми \_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ / виконавчий орган ради, щоквартально звітує про стан реалізації Програми перед \_\_\_\_\_\_\_\_ радою. VIII. Порядок використання коштів бюджету ____________ територіальної громади під час реалізації Програми Головним розпорядником бюджетних коштів є \_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ рада / виконавчий орган ради. Відповідальним за супровід реалізації Програми є \_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ (структурний підрозділ \_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ ради) / виконавчий орган \_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ ради. Одержувачами бюджетних коштів є комунальні підприємства, які віднесені до переліку об'єктів критичної інфраструктури та знаходяться на території \_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ територіальної громади. Критеріями визначення одержувача для проведення заходів бюджетної Програми є критерії, передбачені пунктом 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених [постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2002-%D0%BF#Text). Розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи, віднесені до об'єктів критичної інфраструктури, засновниками яких є \_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_ рада. Поточні та капітальні трансферти надаються одержувачам на безповоротній основі для забезпечення заходів Програми на безповоротній основі. Використання бюджетних коштів одержувачами здійснюється згідно із затвердженим ними Планом використання бюджетних коштів, який погоджується головним розпорядником коштів. Використання бюджетних коштів розпорядниками бюджетних коштів здійснюється відповідно до затверджених кошторисів. Відкриття рахунків, реєстрація, облік зобов'язань та проведення операцій, пов'язаних з використанням бюджетних коштів одержувачами та розпорядниками бюджетних коштів, здійснюються відповідно до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого Міністерством фінансів України. Складання та подання бюджетної звітності про використання бюджетних коштів одержувачами та розпорядниками бюджетних коштів у рамках реалізації Програми до органів Державної казначейської служби України здійснюється в установленому законодавством порядку. IX. Очікувані результати реалізації Програми Реалізація Програми дозволить підвищити захист об'єктів критичної інфраструктури за рахунок встановлення елементів фізичного захисту, контрольно-моніторингових систем, створить умови для її стійкості, що буде реалізовано у спроможності стабільно функціонувати, адаптуватися до умов, що постійно змінюються, протистояти та швидко відновлюватися після впливу будь-якого виду загроз. Результативні показники реалізації програми | Результативні показники | Роки | < | < | < | | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---- | ---- | ---- | ----- | | | 202_ | 202_ | 202_ | разом | | ^ | | | | | | Затрати | | | | | | Обсяг видатків на придбання матеріалів для забезпечення безпеки об'єктів критичної інфраструктури | | | | | | Обсяг видатків на придбання резервних матеріалів і обладнання, залучення спеціалізованої техніки та робочої сили, спеціалізованих підприємств, необхідних для відновлення функціонування об'єктів критичної інфраструктури | | | | | | Продукт | | | | | | Кількість заходів, спрямованих на забезпечення безпеки об'єктів критичної інфраструктури | | | | | | Кількість заходів, спрямованих на відновлення функціонування об'єктів критичної інфраструктури | | | | | | Кількість товарів, обладнання для поповнення матеріального резерву | | | | | | Ефективність | | | | | | Середня вартість виконання одного заходу, спрямованого на забезпечення безпеки об'єктів критичної інфраструктури | | | | | | Результативні показники | Роки | < | < | < | | ^ | 202_ | 202_ | 202_ | разом | | ^ | | | | | | Затрати | | | | | | Середня вартість виконання одного заходу, спрямованого на відновлення функціонування об'єктів критичної інфраструктури | | | | | | Середні видатки на одиницю товару, обладнання для поповнення матеріального резерву | | | | | | Якість | | | | | | Відсоток виконання заходів | | | | | ___