**Повна назва:** Проєкт Закону України "Про державно-приватну взаємодію у сфері кібербезпеки"
**Дата прийняття:** -
**Орган що видав:** [[Верховна Рада]]
_**Джерело:** [Проєкт Закону України "Про державно-приватну взаємодію у сфері кібербезпеки"](https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/58279)_
**Текст документа:**
___
<p align="right">Проєкт
<br>вноситься
<br>народними депутатами О.ФЕДІЄНКО (№ 89) та іншими</p>
<p align="center"><b>ЗАКОН УКРАЇНИ
<br>
<br>Про державно-приватну взаємодію у сфері кібербезпеки</b></p>
Цей Закон визначає правові та організаційні засади співпраці державних учасників з приватними учасниками у сфері кібербезпеки, принципи такої співпраці, завдання, повноваження державних органів, напрями та правові форми реалізації такої співпраці, порядок залучення приватних учасників, гарантії їх прав та [[захист інформації|захисту інформації]] в такій співпраці.
$\quad$**Стаття 1.** Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
$\quad$ 1) державний учасник – основні суб’єкти національної системи кібербезпеки, інші державні органи та органи державної влади, військові формування, утворені відповідно до законодавства України, державні підприємства та установи, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, державні наукові установи та заклади вищої освіти, органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства, які в межах своєї компетенції реалізують завдання та повноваження щодо державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки відповідно до цього Закону;
$\quad$ 2) державно-приватна взаємодія у сфері кібербезпеки – співпраця між державними та приватними учасниками, яка здійснюється відповідно до цього Закону, передбачає розподіл функцій з метою консолідації їх зусиль, спрямованих на виконання завдань в сфері кібербезпеки за відповідним напрямом;
$\quad$ 3) приватний учасник – юридична або фізична особа (резидент або нерезидент України), яка має намір співпрацювати або співпрацює з державним учасником у сфері кібербезпеки відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих на виконання цього Закону;
$\quad$ 4) проект, що здійснюється на умовах державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки (далі – проект) – сукупність послідовних заходів, спрямованих на підготовку та реалізацію державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки за відповідним напрямом із залученням приватних учасників та третіх осіб відповідно до цього Закону;
$\quad$ 5) проект за нагальною потребою (ad hoc) – проект, що здійснюється на умовах державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки у разі виникнення нагальної потреби та який не передбачений у документах програмно-цільового характеру;
$\quad$ 6) третя особа в державно-приватній взаємодії у сфері кібербезпеки (далі – третя особа) – юридична або фізична особа (резидент або нерезидент України), яка не є приватним учасником, але залучається для виконання допоміжних функцій, передбачених умовами відповідної державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки відповідно до цього Закону.
Терміни «[[кібербезпека|кібербезпека]]», «кібердипломатія», «[[кіберінцидент|кіберінцидент]]», «кібератака», «кіберзагроза», «[[кіберзахист|кіберзахист]]», «об’єкт [[критична інформаційна інфраструктура|критичної інформаційної інфраструктури]]», «основні суб’єкти національної системи кібербезпеки», «об’єкти кібербезпеки», «об’єкти кіберзахисту» вживаються у цьому Законі у значеннях, визначеному [[Закон України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України"|Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»]].
Термін «система» вживається у цьому Законі у значеннях, визначеному [[Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"|Законом України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»]].
Терміни «публічні закупівлі», «оборонні закупівлі» вживаються у цьому Законі у значеннях, визначених відповідно Законом України «Про публічні закупівлі» та Законом України «Про оборонні закупівлі».
Термін «афілійована особа» вживається у цьому Законі у значенні, визначеному Законом України «Про акціонерні товариства».
$\quad$**Стаття 2.** Сфера дії Закону
$\quad$ 1. Метою цього Закону є впорядкування та розвиток державно- приватної взаємодії у сфері кібербезпеки, зміцнення довіри, побудова сталих комунікацій та координації дій між державними та приватними учасниками взаємодії, консолідація їх зусиль у забезпеченні кібербезпеки, посилення спроможностей національної системи кібербезпеки, забезпечення функціонування організаційно-технічної моделі кіберзахисту, стимулювання інновацій в сфері кібербезпеки та розвиток вітчизняного ринку товарів і послуг у сфері кібербезпеки.
$\quad$ 2. Відносини державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим Законом, Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», іншими нормативно- правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
$\quad$ 3. Цей Закон поширюється на відносини, що виникають у процесі взаємодії державних та приватних учасників у сфері кібербезпеки відповідно до напрямів, методів та форм, передбачених цим Законом.
$\quad$ 4. Державно-приватна взаємодія у сфері кібербезпеки відповідно до цього Закону не застосовується до відносин, які передбачають прийняття зобов’язань приватних учасників щодо фінансування, створення та/або будівництва та технічного обслуговування майна, що є об'єктом державної або комунальної власності, та передачу приватному учаснику ризиків, пов’язаних з такими зобов’язаннями.
У разі, якщо умови співпраці в сфері кібербезпеки відповідають ознакам державно-приватного партнерства відповідно до Закону України «Про публічне-приватне партнерство», до таких відносин застосовується Закон України «Про публічне-приватне партнерство».
$\quad$ 5. У разі, якщо для виконання державним учасником своїх функцій відповідно до умов проекту передбачено придбання товарів, робіт або послуг, що відповідають ознакам публічних закупівель або оборонних закупівель, такі закупівлі здійснюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» або Закону України «Про оборонні закупівлі».
$\quad$ 6. У разі, якщо для виконання державним учасником або приватним учасником своїх функцій відповідно до умов проекту передбачено постачання товарів, робіт або послуг, що відповідають ознакам благодійної діяльності, або міжнародної технічної допомоги, до такого постачання товарів, робіт або послуг застосовується відповідне законодавство у сферах благодійної діяльності або міжнародної технічної допомоги.
$\quad$**Стаття 3.** Принципи державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки Державно-приватна взаємодія у сфері кібербезпеки здійснюється з
дотриманням таких принципів:
$\quad$ 1) забезпечення рівних можливостей для участі приватних учасників у державно-приватній взаємодії та заборона дискримінації приватних учасників, які відповідають умовам проекту;
$\quad$ 2) юридична рівність державного та приватного учасника, врахування та узгодження їх інтересів з метою досягнення взаємовигідних результатів у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 3) спрямованість на досягнення конкретних завдань у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 4) заохочення приватних учасників та їхнє вільне волевиявлення щодо участі у державно-приватній взаємодії у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 5) забезпечення розвитку конкурентоспроможності національних товарів та послуг у сфері кібербезпеки.
$\quad$**Стаття 4.** Напрями здійснення державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки
$\quad$ 1. Державно-приватна взаємодія в сфері кібербезпеки відповідно до цього Закону здійснюються шляхом реалізації відповідних проектів за такими основними напрямами:
$\quad$ 1) обмін інформацією про кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози та заходи кіберзахисту;
$\quad$ 2) моніторинг систем та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, виявлення аномалій та аналіз подій, здійснення атрибуцій, реагування на кіберінциденти, усунення наслідків та відновлення сталого функціонування систем та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури;
$\quad$ 3) виявлення та розкриття вразливостей систем та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, у тому числі з умовою виплати винагороди приватному учаснику за виявлену вразливість;
$\quad$ 4) розробка методичних, методологічних матеріалів, протоколів дій, шаблонів документів, інша консультативна та практична допомога у створенні, забезпеченні функціонування і розвитку центрів реагування на різні види подій у кіберпросторі, центрів обміну та аналізу інформації про кіберзагрози, кібератаки, кіберінциденти та заходи кіберзахисту;
$\quad$ 5) стратегічне планування, участь у формуванні державної політики у сфері кібербезпеки та кібердипломатії, розроблення проектів нормативно- правових актів, нормативних документів, стандартів та методичних рекомендацій у сфері кібербезпеки і правил поведінки у кіберпросторі;
$\quad$ 6) консультативна та практична допомога з питань кіберзахисту, протидії кіберзлочинності;
$\quad$ 7) дослідження, експериментальні розробки з метою створення інноваційних продуктів у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 8) тренінги, обмін досвідом та найкращими практиками у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 9) освіта, навчання, підвищення кваліфікації та атестація у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 10) створення та забезпечення функціонування та розвитку центрів реагування, центрів кібербезпеки, центрів обміну та аналізу інформації, центрів підвищення компетенцій та розвитку інновацій у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 11) створення та забезпечення функціонування інфраструктури кіберзахисту, систем безпеки, засобів кіберзахисту;
$\quad$ 12) виконання завдань з кібероборони, кіберрозвідки, активної протидії агресії у кіберпросторі;
$\quad$ 13) впровадження програм, що стимулюють розвиток національного ринку продуктів, сервісів та послуг у сфері кібербезпеки, поширення їхньої присутності на міжнародних ринках, впровадження організаційних та інституціональних заходів сприяння їхньому застосуванню державним сектором.
$\quad$ 2. Державний учасник самостійно, спільно з іншими державними учасниками або спільно з приватними учасниками, має право визначити інший напрям державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки, якщо це прямо не суперечить законодавству України та спрямовано на посилення
$\quad$**Стаття 5.** Завдання та повноваження державних учасників
$\quad$ 1. До завдань державних учасників, які є органами державної влади, державними органами та органами місцевого самоврядування, в межах своєї компетенції належить:
$\quad$ 1) планування діяльності, пов’язаної з державно-приватною взаємодією у сфері кібербезпеки.
З метою прогнозованості та прозорості реалізації проектів, такі державні учасники здійснюють оприлюднення на своїх веб-сайтах прийнятих документів програмно-цільового характеру щодо намірів реалізувати проект за відповідними напрямами.
Проекти за нагальною потребою можуть реалізуватися без складання документу програмно-цільового характеру та/або внесення змін до них.
$\quad$ 2) забезпечення ефективної комунікації та координації своєї діяльності, пов’язаної з державно-приватною взаємодією у сфері кібербезпеки.
Такі державні учасники забезпечують комунікації на всіх етапах державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки.
На етапі розробки та прийняття документів програмно-цільового характеру забезпечується здійснення комунікацій із потенційно зацікавленими в участі в проекті юридичними та фізичними особами, в тому числі, через надання розʼяснень та додаткової інформації, проведення зустрічей, а також здійснюється координація з іншими зацікавленими державними учасниками. Такі комунікації здійснюються для обговорення завдань, що планується вирішити, умов, форм та методів реалізації проекту, критеріїв для обрання приватних учасників, інших аспектів реалізації проекту з метою усунення потенційної невизначеності умов його реалізації, повноти залучення заінтересованих осіб та застосування кращих практик в цій сфері.
На етапі підготовки до реалізації відповідного проекту забезпечується здійснення двосторонніх або багатосторонніх консультацій (переговорів) з потенційними приватними учасниками щодо предмету (завдань), очікуваних результатів, функцій, прав, обов'язків, відповідальності та інших попередніх умов здійснення проекту, викладених у відповідному програмно-цільовому документі, з метою визначення та прийняття рішення щодо всіх суттєвих умов проекту.
На етапі безпосередньої реалізації проекту забезпечується постійна взаємодія із всіма залученими приватними учасниками, іншими державними учасниками, третіми особами з метою належної підтримки дотримання умов виконання такого проекту.
На етапі оцінки ефективності проекту забезпечується здійснення комунікацій із залученими приватними учасниками, іншими державними учасниками, третіми особами з метою отримання пропозицій та рекомендацій щодо оцінки відповідного проекту.
$\quad$ 3) створення нормативних, організаційних та технологічних умов для реалізації державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки.
У разі необхідності нормативного, організаційного або технологічного забезпечення реалізації проекту, зокрема, відповідно до документів програмно-цільового характеру, державні учасники у межах своєї компетенції приймають або ініціюють в установленому законодавством порядку прийняття відповідних рішень, актів, документів та/або створюють або ініціюють створення відповідних організаційних або технологічних умов.
$\quad$ 4) здійснення оцінки ефективності державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки та постійного вдосконалення напрямів, форм, методів та умов здійснення державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки.
Оцінка ефективності проекту здійснюється за результатами його реалізації або щорічно щодо довгострокового проекту з урахуванням таких критеріїв:
$\quad$ а) виконання завдань та досягнення очікуваних результатів, що були визначені умовами відповідного проекту;
$\quad$ б) виявлені ризики та барʼєри під час реалізації проекту, заходи управління такими ризиками та усунення недоліків.
$\quad$ 2. До завдань державних учасників, які не є органами державної влади, державними органами та органами місцевого самоврядування, в межах своєї компетенції належить:
$\quad$ 1) планування діяльності, пов’язаної з державно-приватною взаємодією у сфері кібербезпеки.
З метою прогнозованості та прозорості реалізації проектів, такі державні учасники здійснюють оприлюднення на своїх веб-сайтах прийнятих документів програмно-цільового характеру щодо намірів реалізувати проект за відповідними напрямами.
Проекти за нагальною потребою можуть реалізуватися без складання документу програмно-цільового характеру та/або внесення змін до них.
$\quad$ 2) забезпечення ефективної комунікації та координації своєї діяльності, пов’язаної з державно-приватною взаємодією у сфері кібербезпеки.
Такі державні учасники забезпечують комунікації на всіх етапах державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки.
На етапі розробки та прийняття документів програмно-цільового характеру забезпечується здійснення комунікацій із потенційно зацікавленими в участі в проекті юридичними та фізичними особами, в тому числі, через надання розʼяснень та додаткової інформації, проведення зустрічей, а також здійснюється координація з іншими зацікавленими державними учасниками. Такі комунікації здійснюються для обговорення завдань, що планується вирішити, умов, форм та методів реалізації проекту, критеріїв для обрання приватних учасників, інших аспектів реалізації проекту з метою усунення потенційної невизначеності умов його реалізації, повноти залучення заінтересованих осіб та застосування кращих практик в цій сфері.
На етапі підготовки до реалізації відповідного проекту забезпечується здійснення двосторонніх або багатосторонніх консультацій (переговорів) з потенційними приватними учасниками щодо предмету (завдань), очікуваних результатів, функцій, прав, обов'язків, відповідальності та інших попередніх умов здійснення проекту, викладених у відповідному програмно-цільовому документі, з метою визначення та прийняття рішення щодо всіх суттєвих умов проекту.
На етапі безпосередньої реалізації проекту забезпечується постійна взаємодія із всіма залученими особами, зокрема приватними учасниками, іншими державними учасниками, третіми особами з метою належної підтримки дотримання умов виконання такого проекту.
На етапі оцінки ефективності проекту забезпечується здійснення комунікацій із залученими особами, зокрема приватними учасниками, іншими державними учасниками, третіми особами з метою отримання пропозицій та рекомендацій щодо оцінки відповідного проекту.
$\quad$ 3) створення організаційних та технологічних умов для реалізації державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки.
У разі необхідності організаційного або технологічного забезпечення реалізації проекту, зокрема, відповідно до документів програмно-цільового характеру, такі державні учасники у межах своєї компетенції приймають відповідні рішення, складають документи та/або створюють відповідні організаційні або технологічні умови.
$\quad$ 4) здійснення оцінки ефективності державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки та постійного вдосконалення напрямів, форм, методів та умов здійснення державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки.
Оцінка ефективності проекту здійснюється за результатами його реалізації або щорічно щодо довгострокового проекту з урахуванням таких критеріїв:
$\quad$ а) виконання завдань та досягнення очікуваних результатів, що були визначені умовами відповідного проекту;
$\quad$ б) виявлені ризики та барʼєри під час реалізації проекту, заходи управління такими ризиками та усунення недоліків.
$\quad$ 3. До повноважень органів державної влади, державних органів та органів місцевого самоврядування, які є державними учасниками відповідно до цього Закону, в межах своєї компетенції належить:
$\quad$ 1) розроблення, прийняття та оприлюднення документів програмно- цільового характеру (планів), з визначенням:
$\quad$ а) пропонованих напрямів, за якими планується реалізація проектів;
$\quad$ б) предметів (завдань) та очікуваних результатів державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки в кожному з проектів;
$\quad$ в) критеріїв та процедури обрання приватних учасників;
$\quad$ г) функцій та критеріїв визначення третіх осіб у разі їх залучення;
$\quad$ ґ) попередніх умов проекту, у тому числі функцій державного та приватного учасників, строку, якщо така взаємодія здійснюється впродовж певного строку;
$\quad$ д) пропонованих форм та методів здійснення державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки;
$\quad$ е) очікуваних строків початку реалізації;
$\quad$ є) особи, відповідальної за реалізацію державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки з боку державного учасника.
$\quad$ 2) проведення двосторонніх або багатосторонніх консультацій (переговорів) з потенційними приватними учасниками на етапах розроблення та прийняття документів програмно-цільового характеру (планів), підготовки та реалізації проекту щодо предмету (завдань), очікуваних результатів, функцій, прав, обов'язків, відповідальності та інших умов здійснення проекту, форм та методів здійснення державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки;
$\quad$ 3) проведення консультацій (переговорів) з третіми особами щодо їх залучення до державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 4) укладення з приватними учасниками протоколів (угод) про наміри, меморандумів, договорів, угод, вчинення інших правочинів або прийняття акту, яким визначаються умови приєднання приватних учасників до відповідного проекту;
$\quad$ 5) прийняття нормативно-правових або інших актів, направлених на виконання завдань, встановлених цим Законом, та заходів, передбачених умовами державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 6) здійснення прав та обов’язків державного учасника відповідно до умов проекту за укладеними правочинами (договорами, угодами), виконання функцій державного учасника за протоколами, меморандумами або іншими документами, які не спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, або прийнятими актами державного учасника, в яких визначаються умови відповідного проекту ;
$\quad$ 7) організація та здійснення обміну інформацією з приватними учасниками, у тому числі про кіберзагрози, кібератаки, кіберінциденти та заходи кіберзахисту;
$\quad$ 8) створення або забезпечення створення технічних інструментів для обміну інформацією з приватними учасниками, у тому числі про кіберзагрози, кібератаки, кіберінциденти та заходи кіберзахисту;
$\quad$ 9) надання приватним учасникам інформації (даних), необхідної для реалізації відповідного проекту, у тому числі про кіберзагрози, кібератаки, кіберінциденти та заходи кіберзахисту; при цьому надання інформації з обмеженим доступом здійснюється відповідно до вимог законодавства України та умов, передбачених проектом ;
$\quad$ 10) використання майна, прав інтелектуальної власності, інформації (даних), інших ресурсів, залучення персоналу, необхідного для виконання функцій та обов'язків державного учасника;
$\quad$ 11) отримання від приватних учасників результатів діяльності за відповідним проектом та користування такими результатами в цілях, передбачених умовами відповідного проекту;
$\quad$ 12) ініціювання розгляду та прийняття іншим органом державної влади відповідно до його компетенції актів з метою реалізації державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 13) надання рекомендацій та роз’яснень щодо реалізації відповідного проекту;
$\quad$ 14) здійснення оцінки ефективності відповідного проекту;
$\quad$ 15) забезпечення захисту інформації, одержаної від приватних учасників та третіх осіб, залучених до проекту;
$\quad$ 16) узагальнення практики, обмін досвідом та координація щодо державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки з іншими державними учасниками.
$\quad$ 4. До повноважень державних учасників, які не є органами державної влади, державними органами та органами місцевого самоврядування, в межах своєї компетенції належить:
$\quad$ 1) розроблення, прийняття та оприлюднення документів програмно- цільового характеру (планів), з визначенням:
$\quad$ а) пропонованих напрямів, за якими планується реалізація проектів;
$\quad$ б) предметів (завдань) та очікуваних результатів державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки в кожному з проектів;
$\quad$ в) критеріїв та процедури обрання приватних учасників;
$\quad$ г) функцій та критеріїв визначення третіх осіб у разі їх залучення;
$\quad$ ґ) попередніх умов проекту, у тому числі функцій державного та приватного учасників, строку, якщо така взаємодія здійснюється впродовж певного строку;
$\quad$ д) пропонованих форм та методів здійснення державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки;
$\quad$ е) очікуваних строків початку реалізації проектів;
$\quad$ є) особи, відповідальної за здійснення реалізацію державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки з боку державного учасника.
$\quad$ 2) проведення двосторонніх або багатосторонніх консультацій (переговорів) з потенційними приватними учасниками на етапах розроблення та прийняття документів програмно-цільового характеру (планів), підготовки та реалізації проекту щодо предмету (завдань), очікуваних результатів, функцій, прав, обов'язків, відповідальності та інших умов здійснення проекту, форм та методів здійснення державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки;
$\quad$ 3) проведення консультацій (переговорів) з третіми особами щодо їх залучення до державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 4) укладення з приватними учасниками протоколів (угод) про наміри, меморандумів, договорів, угод, вчинення інших правочинів;
$\quad$ 5) виконання функцій, здійснення прав та обов’язків державного учасника відповідно до умов проекту за укладеними протоколами (угодами) про наміри, меморандумами, договорами, угодами, іншими правочинами або прийнятими актами, якими визначаються умови приєднання до відповідного проекту;
$\quad$ 6) організація та здійснення обміну інформацією з приватними учасниками, у тому числі про кіберзагрози, кібератаки, кіберінциденти та заходи кіберзахисту;
$\quad$ 7) створення або забезпечення створення технічних інструментів для обміну інформацією з приватними учасниками, у тому числі про кіберзагрози, кібератаки, кіберінциденти та заходи кіберзахисту;
$\quad$ 8) надання приватним учасникам інформації (даних), необхідної для реалізації відповідного проекту, у тому числі про кіберзагрози, кібератаки, кіберінциденти та заходи кіберзахисту; при цьому надання інформації з обмеженим доступом здійснюється відповідно до вимог законодавства України та умов, передбачених проектом;
$\quad$ 9) використання майна, прав інтелектуальної власності, інформації (даних), інших ресурсів, залучення персоналу, необхідного для виконання функцій та обов'язків державного учасника;
$\quad$ 10) отримання від приватних учасників результатів діяльності за відповідним проектом та користування такими результатами в цілях, передбачених умовами відповідного проекту;
$\quad$ 11) ініціювання розгляду та прийняття органом державної влади відповідно до його компетенції актів з метою реалізації державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки;
$\quad$ 12) надання рекомендацій та роз’яснень щодо реалізації відповідного проекту;
$\quad$ 13) здійснення оцінки ефективності відповідного проекту;
$\quad$ 14) забезпечення захисту інформації, одержаної від приватних учасників та третіх осіб, залучених до проекту;
$\quad$ 15) узагальнення практики, обмін досвідом та координація щодо державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки з іншими державними учасниками .
$\quad$ 5. Особливості здійснення державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки центральних та інших органів виконавчої влади, що належать до секторів безпеки і оборони, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
$\quad$ 6. Якщо відповідний проект передбачає участь кількох державних учасників, такі державні учасники зобов’язані врегулювати свою спільну участь окремим меморандумом. Копія меморандуму про спільну участь державних учасників у відповідному проекті додається до меморандуму, угоди, договору, іншого правочину, що укладається з приватним учасником в такому проекті або до акту, яким для приватних учасників визначаються умови приєднання до відповідного проекту.
$\quad$**Стаття 6.** Обрання приватних учасників
$\quad$ 1. Якщо відповідна державно-приватна взаємодія в сфері кібербезпеки передбачає залучення обмеженої кількості приватних учасників, застосовується конкурентна процедура їх обрання.
Порядок проведення конкурентної процедури, а також підстави та порядок проведення неконкурентних процедур обрання приватного учасника для цілей державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Конкурентна процедура обрання приватних учасників не застосовується для реалізації проектів за нагальною потребою та в інших випадках визначених законодавством.
$\quad$ 2. Не допускаються до участі в державно-приватній взаємодії в сфері кібербезпеки юридичні та фізичні особи, які відповідають будь-якому з таких критеріїв:
$\quad$ 1) юридична особа, визнана у встановленому законом порядку банкрутом та щодо якої відкрита ліквідаційна процедура;
$\quad$ 2) юридична особа перебуває у стадії ліквідації або реорганізації;
$\quad$ 3) юридична особа, відносно якої у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів);
$\quad$ 4) юридична особа або її афілійована особа, кінцевим бенефіціарним власником або учасником (акціонером), якій належить 10 відсотків і більше акцій (часток), якої є громадяни та/або резиденти держав, визнаних Верховною Радою України державами-агресорами, до яких застосовані санкції відповідно до Закону України «Про санкції», або які входять до митних та воєнних союзів з такими державами;
$\quad$ 5) особа, до якої застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції».
$\quad$**Стаття 7.** Форми та методи державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки
$\quad$ 1. Державно-приватна взаємодія в сфері кібербезпеки (проект) реалізується в таких формах:
$\quad$ 1) правочин (договір, угода);
$\quad$ 2) протокол, меморандум або інші документи, які не спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків;
$\quad$ 3) умови приєднання, які є однаковими для усіх приватних учасників відповідного проекту, затвердженні актом державного учасника, прийнятого в межах його компетенції.
$\quad$ 2. Умовами проекту може бути передбачено укладення окремих правочинів між приватними учасниками та третіми особами, направлених на реалізацію функцій та дій за участі третіх осіб в такому проекті.
$\quad$ 3. Методами здійснення державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки можуть бути передбачені конкретні інструменти, механізми, підходи, які використовуються в рамках обраної форми для досягнення певних завдань державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки та які не заборонені законодавством.
$\quad$**Стаття 8.** Умови державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки
$\quad$ 1. Умови здійснення державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки – це зміст проекту, який визначений у відповідній формі державно-приватної взаємодії .
$\quad$ 2. Умовами проекту визначаються:
$\quad$ 1) предмет (завдання) та очікувані результати проекту;
$\quad$ 2) розподіл функцій, дій між державним та приватним учасником, та у разі необхідності, третіх осіб, їх права та обовʼязки;
$\quad$ 3) умови обробки інформації, підстави та цілі розкриття інформації, якою обмінюються державний та приватний учасник, та за необхідності, щодо інформації, якою обмінюються з третіми особами;
$\quad$ 4) строки проекту, підстави для припинення проекту;
$\quad$ 5) порядок взаємодії державного та приватного учасників, а також за необхідності, третіх осіб;
$\quad$ 6) умови користування результатами державно-приватної взаємодії, якщо відповідний проект передбачає створення таких результатів;
$\quad$ 7) умови набуття та реалізації майнових прав інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності (далі - об'єкти), якщо відповідний проект передбачає створення таких об'єктів;
$\quad$ 8) інші умови, що можуть визначати зміст відповідного проекту, у тому числі відповідальність державного та приватного учасника.
$\quad$ 3. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв’язку з реалізацією відповідного проекту, належать творцеві об'єкта, за виключенням випадків, передбачених законом.
Умови набуття та реалізації майнових прав інтелектуальної власності на об'єкти передбачаються у правочинах, визначених абзацом 2 частини першої статті 7 цього Закону, та/або інших правочинах, які можуть укладатися для цілей реалізації відповідної державно-правової взаємодії в сфері кібербезпеки (проекту) відповідно до її умов. Такі правочини можуть передбачати, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв’язку з реалізацією відповідної державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки (проекту), належатимуть (передаватимуться), зокрема, виключно державному учаснику, виключно приватному учаснику, державному учаснику та приватному учаснику спільно, або розподілятимуться між ними іншим чином, у тому числі можуть встановлювати умови надання прав на використання об’єктів іншим особам (видачі ліцензій) на об’єкти, розподіл винагороди за надання прав на використання об’єктів, обмеження щодо використання об'єктів з урахуванням застосовного законодавства тощо.
Умови правочинів, які укладаються приватним учасником відповідно до частини другої статті 7 цього Закону, повинні встановлюватися з урахуванням умов відповідної державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки (проекту) щодо набуття та реалізації майнових прав інтелектуальної власності.
У разі, якщо предметом (завданням) державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки є створення продукту в сфері кібербезпеки з метою його застосування державними учасниками, умови такої державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки (проекту) повинні передбачати надання державному учаснику права на використання об’єктів, включених до такого продукту в сфері кібербезпеки, та права дозволяти таке використання іншим особам у обсязі, необхідному для виконання завдань та досягнення результатів відповідної державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки (проекту).
$\quad$ 4. Умови проекту можуть передбачати його реалізацію протягом певного строку, та/або на строк до виконання завдань в такому проекті, або без визначення строку.
$\quad$ 5. Внесення змін до умов проекту, що реалізується у формі правочину, здійснюється за згодою відповідних державних, приватних учасників, та у разі, якщо це передбачено умовами проекту, за згодою третіх осіб.
Внесення змін до умов проекту, що реалізується у формі акту державного учасника, здійснюється за вмотивованим рішенням державного учасника з набранням чинності таких змін не раніше ніж через три місяці з дати прийняття такого рішення.
$\quad$**Стаття 9.** Ініціювання державно-приватної взаємодії в сфері кібербезпеки приватним учасником
$\quad$ 1. Юридична або фізична особа, яка зацікавлена в реалізації державно- приватної взаємодії у сфері кібербезпеки (проекту), має право ініціювати проект шляхом подання пропозиції відповідному державному учаснику із зазначенням пропонованих умов такого проекту, у тому числі форм та методів його реалізації.
$\quad$ 2. Державний учасник зобов’язаний розглянути такі пропозиції у строк не більше 30 календарних днів та прийняти рішення про доцільність або недоцільність реалізації такої державно-приватної взаємодії з наданням мотивованої відповіді юридичній або фізичній особі, яка надала пропозицію. У разі обґрунтованої необхідності, державний учасник може продовжити срок розгляду пропозиції до 60 календарних днів. Про продовження строку розгляду, із зазначенням його причин, державний учасник зобов’язаний повідомити юридичну або фізичну особу, яка надала пропозицію, до закінчення початкового 30-денного строку.
$\quad$ 3. У разі прийняття рішення про доцільність реалізації державно- приватної взаємодії у сфері кібербезпеки відповідно до отриманої пропозиції, державний учасник розробляє та приймає документ програмно-цільового характеру відповідно до пункту 1 частини третьої статті 6 цього Закону.
$\quad$**Стаття 10.** Гарантії прав приватних учасників
$\quad$ 1. Органи державної влади, державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність приватних учасників, пов'язану із здійсненням державно-приватної взаємодії, крім випадків, встановлених законом.
$\quad$ 2. Приватні учасники у порядку, встановленому законодавством України, мають право на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державним учасником, його посадовими особами своїх обов'язків, передбачених умовами відповідного проекту.
$\quad$ 3. Інформація, одержана державним учасником від приватного учасника згідно з умовами державно-приватної взаємодії, не може бути використана для ініціювання заходів державного нагляду (контролю) щодо такого приватного учасника, встановлення порушення законодавства таким приватним учасником (його працівниками) або застосування адміністративно- господарських санкцій до такого приватного учасника, крім випадків:
$\quad$ 1) вчинення посадовими особами (іншими працівниками) приватного учасника кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України;
$\quad$ 2) коли надання такої інформації приватним учасником є обов’язковим відповідно до закону.
$\quad$**Стаття 11.** Умови обробки інформації
$\quad$ 1. Інформація, одержана у процесі державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки, обробляється виключно в цілях та у порядку, передбачених умовами такої взаємодії.
$\quad$ 2. Цілі отримання інформації та порядок її обробки визначаються у правочинах (договорах, угодах), протоколах, меморандумах або інших документах, які не спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, або прийнятих актах державного учасника, в якому визначаються умови відповідного проекту.
$\quad$ 3. Інформація, одержана державним учасником від приватного учасника у відповідній державно-приватній взаємодії, є конфіденційною інформацією, яка не підлягає оприлюдненню та поширенню, крім випадків:
$\quad$ 1) надання приватним учасником згоди на поширення такої інформації;
$\quad$ 2) надання інформації на підставах та у порядку, передбачених законом.
$\quad$ 4. Якщо інформація за проектом належить до таємної або службової інформації, її надання та обробка здійснюється відповідно до спеціального законодавства, що врегульовує такі відносини. Обробка та захист [[персональні дані|персональних даних]] здійснюється згідно із Законом України "Про захист персональних даних".
$\quad$ 5. Державний учасник може надавати приватним учасникам службову інформацію, необхідну для реалізації відповідної державно-приватної взаємодії, та встановлювати умови обробки такої інформації. Порядок надання службової інформації, необхідної для реалізації державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки затверджується Кабінетом Міністрів України.
$\quad$ 6. Оприлюднення документів програмно-цільового характеру та надання інформації про державно-приватну взаємодію у сфері кібербезпеки може бути обмежено державним учасником у випадках та у порядку, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації».
$\quad$ 7. Сторони державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки та треті особи, залучені до такої взаємодії, забезпечують захист одержаної інформації відповідно до визначених умов її обробки. Працівники державного, приватного учасника та третіх осіб зобов’язані не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала їм відома у зв'язку із реалізацією відповідної державно-приватної взаємодії.
$\quad$ 8. У разі порушення порядку обробки інформації, винна сторона несе відповідальність, передбачену договором, угодою, іншими правочинами або правовими актами, прийнятими для реалізації державно-приватної взаємодії. За розголошення інформації з обмеженим доступом винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
<p align="center"><b>ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ</b></p>
$\quad$ 1. Цей Закон набирає чинності після його опублікування.
$\quad$ 2. Внести зміни до [[Закон України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України"|Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки в Україні»]] (Відомості Верховної Ради України, 2017, N 45, ст. 403):
$\quad$ 1) у частині першій статті 1:
після абзацу шостого додати новий абзац такого змісту:
«5-1) кібердипломатія - комплекс дій та стратегій, спрямованих на просування та захист національних інтересів і реалізацію зовнішньополітичних цілей України в кіберпросторі, а також підтримання дипломатичних зносин з іноземними державами, їх об’єднаннями та міжнародними організаціями з відповідних питань;»
$\quad$ 2) у частині п’ятій статті 5:
після абзацу шостого додати новий абзац такого змісту:
«6) беруть участь у реалізації проектів у рамках державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки;».
У зв'язку із цим пункт 6 вважати пунктом 7.
$\quad$ 3) статтю 10 викласти в новій редакції:
«Стаття 10. Державно-приватна взаємодія у сфері кібербезпеки
$\quad$ 1. Розвиток державно-приватної взаємодії за всіма напрямами відносин у кібербезпеці з метою зміцнення взаємної довіри, побудови сталих комунікацій, координації дій для посилення спроможностей національної системи кібербезпеки, забезпечення захисту суверенітету та недоторканості України у кіберпросторі, забезпечення функціонування організаційно- технічної моделі кіберзахисту, стимулювання інновацій в сфері кібербезпеки та розвитку національної індустрії кібербезпеки в Україні, є пріоритетом державної політики.
$\quad$ 2. Державно-приватна взаємодія у кібербезпеці здійснюється з урахуванням встановлених законодавством особливостей правового регулювання відповідних відносин, в тому числі, шляхом:
$\quad$ 1) реалізації проектів державно-приватної взаємодії в порядку, встановленому Законом України «Про державно-приватну взаємодію у сфері кібербезпеки» за відповідними напрямами та у визначених законом формах;
$\quad$ 2) реалізації проектів державно-приватного партнерства в порядку, встановленому Законом України «Про державне-приватне партнерство» у разі відповідності такої співпраці ознакам, визначеним законом;
$\quad$ 3) взаємодії з фізичними та юридичними особами (резидентами та нерезидентами України), громадськими організаціями, бізнес-асоціаціями, науковими та освітніми організаціями, що не потребує укладення правочинів, в тому числі, шляхом обміну досвідом, спільного аналізу, проведення форумів, самітів, конференцій та інших спільних заходів, створення спільних робочих груп або консультативно-дорадчих органів, в тому числі, з метою формування та просування правових та інших ініціатив, вирішення будь-яких інших нагальних питань у кібербезпеці;
$\quad$ 4) взаємодії з благодійними або волонтерськими організаціями та установами, волонтерами - фізичними особами;
$\quad$ 5) взаємодії з юридичними особами та фізичними особами - підприємцями щодо виконання вимог законодавства в сфері кібербезпеки;
$\quad$ 6) будь-яких інших видів взаємодії в порядку, визначеному законодавством України.
$\quad$ 3. Основними напрямами державно-приватної взаємодії у кібербезпеці є:
$\quad$ 1) обмін інформацією;
$\quad$ 2) моніторинг систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, реагування, усунення наслідків та відновлення сталого функціонування;
$\quad$ 3) виявлення та розкриття [[вразливість|вразливостей]];
$\quad$ 4) створення та забезпечення функціонування і розвитку центрів реагування, центрів кібербезпеки, центрів обміну та аналізу інформації;
$\quad$ 5) стратегічне планування, формування державної політики, розроблення проектів правових актів, нормативних документів, стандартів та рекомендацій;
$\quad$ 6) консультативна та практична допомога;
$\quad$ 7) дослідження і експериментальні розробки;
$\quad$ 8) тренінги, обмін досвідом та найкращими практиками;
$\quad$ 9) освіта, навчання, підвищення кваліфікації та атестація;
$\quad$ 10) забезпечення функціонування та розвиток мережі центрів підвищення компетенцій та розвитку інновацій;
$\quad$ 11) створення та реалізація програм стимулювання розвитку національного ринку продуктів, сервісів та послуг;
$\quad$ 12) створення та забезпечення функціонування інфраструктури кіберзахисту, систем безпеки, засобів кіберзахисту;
$\quad$ 13) створення та забезпечення функціонування механізмів громадського контролю;
$\quad$ 14) виконання завдань з кібероборони, кіберрозвідки, активної протидії агресії у кіберпросторі.»
$\quad$ 3. Кабінету Міністрів України:
$\quad$ 1) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади (військово-цивільними адміністраціями - в разі утворення) їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
**Голова
Верховної Ради України**
___
![[Table_VR.pdf]]
___
![[VR_explanation.pdf]]
___