**Повна назва:** Проєкт наказу Міністерства енергетики України "Про затвердження профілів безпеки системи для паливно-енергетичного комплексу України" **Дата прийняття:** - **Орган що видав:** [[Міністерство енергетики]] _**Джерело:** [Проєкт наказу Міністерства енергетики України "Про затвердження профілів безпеки системи для паливно-енергетичного комплексу України"](https://www.mev.gov.ua/rehulyatornyy-akt/povidomlennya-pro-oprylyudnennya-proyektu-nakazu-ministerstva-enerhetyky-34)_ **Текст документа:** ___ <p align="center"><b>МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ <br>НАКАЗ <br>м. Київ</b></p> <p align="center"><b>Про затвердження профілів безпеки системи для паливно-енергетичного комплексу України</b></p> Відповідно до статті 10 [[Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"|Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»]], Порядку розроблення та затвердження профілів безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем, затвердженого [[Постанова КМУ "Питання захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем"|постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2025 року № 712]], Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 507, **НАКАЗУЮ**: $\quad$ 1. Затвердити такі, що додаються: Галузевий профіль безпеки системи, де обробляється відкрита або конфіденційна інформація для паливно-енергетичного комплексу України; Галузевий профіль безпеки системи, де обробляється службова інформація для паливно-енергетичного комплексу України. $\quad$ 2. Управлінню кібербезпеки та цифрового розвитку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку. $\quad$ 3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. $\quad$ 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації АНДАРАКА Романа. <div style="display: flex; justify-content: space-between;"> <span><b>Міністр</b></span> <span><b>Світлана ГРИНЧУК</b></span> </div> ___ <p align="center"><b>ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА <br>до проєкту наказу Міністерства енергетики України <br>«Про затвердження профілів безпеки системи для паливно-енергетичного комплексу України»</b> (далі – проєкт наказу)</p> $\quad$ **1. Мета** Метою прийняття проєкту наказу є реалізація державної політики у сфері захисту інформації та кібербезпеки, включаючи врегулювання взаємопов’язаної сукупності заходів щодо захисту інформації, визначених Міністерством енергетики України для інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, об’єктів [[Критична інформаційна інфраструктура|критичної інформаційної інфраструктури]], власниками або розпорядниками яких є державні підприємства, установи та організації у паливно-енергетичному комплексі України (далі – системи), з урахуванням мінімальних вимог щодо таких заходів із захисту (базових профілів), відповідних стандартів, політик безпеки та особливостей функціонування системи у паливно-енергетичному комплексі України. $\quad$ **2. Обґрунтування необхідності прийняття акта** Проєкт наказу розроблено Міністерством енергетики України відповідно до статті 10 [[Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"|Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»]], Порядку розроблення та затвердження профілів безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем, затвердженого [[Постанова КМУ "Питання захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем"|постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2025 року № 712]], Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 507 (далі – Положення). Відповідно до пункту 1 Положення Міністерство енергетики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі (далі – паливно-енергетичний комплекс). Законом України від 27 березня 2025 року № 4336-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та [[кіберзахист|кіберзахисту]] державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури» статтю 8 [[Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"|Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»]] викладено в новій редакції. Визначено умови обробки інформації в системі, в тому числі шляхом авторизації системи з безпеки. Також, визначено повноваження державних органів у сфері захисту інформації в системах. Так, органи державної влади, державні органи в межах своїх повноважень у відповідній сфері або галузі розробляють та за погодженням із Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України затверджують галузеві профілі безпеки для відповідної сфери або галузі з урахуванням мінімальних вимог щодо заходів захисту (базового профілю безпеки), а також відповідних стандартів, політик безпеки та особливостей функціонування системи у відповідній сфері або галузі. Розроблення проєкту наказу зумовлено необхідністю затвердження галузевих профілів безпеки системи для паливно-енергетичного комплексу України. $\quad$ **3. Основні положення проєкту акта** Проєктом наказу пропонується затвердити: Галузевий профіль безпеки системи, де обробляється відкрита або конфіденційна інформація для паливно-енергетичного комплексу України; Галузевий профіль безпеки, де обробляється службова інформація для паливно-енергетичного комплексу України. $\quad$ **4. Правові аспекти** У відповідній сфері суспільних відносин діють: [[Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"|Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»]]; [[Закон України "Про інформацію"|Закон України «Про інформацію»]]; [[Закон України "Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України"|Закон України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»]]; [[Закон України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України"|Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки в Україні»]]; постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 507 «Про затвердження Положення про Міністерство енергетики України»; [[Постанова КМУ "Питання захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем"|постанова Кабінету Міністрів України від 18 червня 2025 року № 712 «Деякі питання захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем»]]; [[Наказ ДССЗІ "Про затвердження базового профілю безпеки системи, де обробляється службова інформація"|наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 02 липня 2025 року № 419 «Про затвердження базового профілю безпеки системи, де обробляється службова інформація»]]; [[Наказ ДССЗІ "Про затвердження базового профілю безпеки системи, де обробляється відкрита або конфіденційна інформація"|наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 30 серпня 2025 року № 409 «Про затвердження базового профілю безпеки системи, де обробляється відкрита або конфіденційна інформація»]]. $\quad$ **5. Фінансово-економічне обґрунтування** Реалізація проєкту наказу не потребуватиме фінансування із державного бюджету. $\quad$ **6. Позиція заінтересованих сторін** Проєкт наказу не потребує проведення публічних консультацій, відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 03 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Проєкт наказу не стосується питань сфери наукової та науково-технічної діяльності. $\quad$ **7. Оцінка відповідності** Проєкт наказу не містить норм, які: стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції; стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією; створюють підстави для дискримінації. $\quad$ **8. Прогноз результатів** Реалізація проєкту наказу не матиме негативного впливу на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави. Прийняття проєкту наказу дозволить забезпечити реалізацію заходів щодо захисту інформації, визначених Міністерством енергетики України для системи у паливно-енергетичному комплексі України. <div style="display: flex; justify-content: space-between;"> <span><b>Міністр енергетики України</b></span> <span><b>Світлана ГРИНЧУК</b></span> </div> <p align="left"><b>«___» ________________ 2025 року</b></p> ___ <p align="center"><b>Аналіз регуляторного впливу <br>до проєкту наказу Міністерства енергетики України <br>«Про затвердження профілів безпеки системи для паливно-енергетичного комплексу України»</b> <br> (далі – проєкт наказу) <b>І. Визначення проблеми</b></p> Проєкт наказу розроблено Міністерством енергетики України з метою реалізації державної політики у сфері захисту інформації та кібербезпеки, включаючи врегулювання взаємопов’язаної сукупності заходів щодо захисту інформації, визначених Міністерством енергетики України для інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є державні підприємства, установи та організації у паливно-енергетичному комплексі України (далі – системи), з урахуванням мінімальних вимог щодо таких заходів із захисту (базових профілів), відповідних стандартів, політик безпеки та особливостей функціонування системи у паливно-енергетичному комплексі України. Проєкт наказу розроблено Міністерством енергетики України відповідно до статті 10 [[Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"|Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»]], Порядку розроблення та затвердження профілів безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, [[Інформаційно-комунікаційні системи|інформаційно-комунікаційних]], технологічних систем, затвердженого [[Постанова КМУ "Питання захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем"|постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2025 року № 712]], Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 507 (далі – Положення). Відповідно до пункту 1 Положення Міністерство енергетики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі (далі – паливно-енергетичний комплекс). Законом України від 27 березня 2025 року № 4336-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури» статтю 8 [[Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"|Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»]] викладено в новій редакції. Так, комплексну систему захисту інформації замінено на авторизовану систему з безпеки. Також, визначено повноваження державних органів у сфері захисту інформації в системах. Так, органи державної влади, державні органи в межах своїх повноважень у відповідній сфері або галузі розробляють та за погодженням із Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України затверджують галузеві профілі безпеки для відповідної сфери або галузі з урахуванням мінімальних вимог щодо заходів захисту (базового профілю безпеки), а також відповідних стандартів, політик безпеки та особливостей функціонування системи у відповідній сфері або галузі. Розроблення проєкту наказу зумовлено необхідністю адаптації заходів захисту інформації системи до реальних кіберзагроз з урахуванням викликів у кіберпросторі, складності та багатовекторності кібератак на паливно-енергетичний комплекс України (далі – ПЕК України). Під час визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання, встановлені основні групи, на які проблема справляє вплив: | Групи (підгрупи) | Так | Ні | | ------------------------------------------- | --- | --- | | Громадяни | - | + | | Держава | + | - | | Суб’єкти господарювання, | + | - | | У тому числі суб’єкти малого підприємництва | - | + | Ця проблема не може бути вирішена за допомогою ринкових механізмів, оскільки визначення критеріїв і вимог безпеки, додержання яких обов’язкове у сфері захисту інформації та [[Кібербезпека|кібербезпеки]] можливе лише за допомогою державного регулювання. <p align="center"><b>ІІ. Цілі державного регулювання</b></p> $\quad$ **1. Підвищення рівня безпеки системи** шляхом запровадження галузевих заходів захисту інформації системи. $\quad$ **2. Забезпечення безперервності та стабільності функціонування систем** для збереження енергетичної безпеки держави та мінімізації ризиків кібербезпеки. $\quad$ **3. Формування єдиного стандарту безпеки систем** для їх власників або розпорядників якими є державні підприємства, установи та організації ПЕК України з урахуванням сучасних загроз та найкращих практик захисту інформації та кібербезпеки. $\quad$ **4. Створення гнучкого та адаптивного підходу до захисту інформації для ПЕК України**, що ґрунтується на галузевих профілях безпеки системи. <p align="center"><b>ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей</b></p> $\quad$ 1. Визначення альтернативних способів | Вид альтернативи | Опис альтернативи | | ------------------------------------------------------ | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Альтерн атива 1. Залишення існуючої ситуації без змін. | Не актуальність механізму захисту інформації в системі для ПЕК України призведе до збільшення ризиків порушення стабільного функціонування системи внаслідок кібератак. | | Альтернатива 2. Прийняття проєкту наказу. | Прийняття проєкту наказу забезпечить досягнення вищезгаданих цілей державного регулювання повною мірою. Розроблення проєкту наказу з урахуванням положень сучасних міжнародних стандартів у сфері захисту інформації та кібербезпеки забезпечить покращення стану безпеки системи за допомогою визначення та врегулювання заходів захисту інформації системи. | $\quad$ 2. Оцінка обраних альтернативних способів досягнення цілей Оцінка впливу на сферу інтересів держави | Вид альтернативи | Вигоди | Витрати | | ----------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Альтернатива 1. Залишення існуючої ситуації без змін. | Немає, оскільки відсутні затверджені галузеві заходи [[захист інформації\|захисту інформації]] системи. Альтернатива є неприйнятною, оскільки не забезпечує досягнення поставленої цілі. | Відсутність галузевої нормативно-правової бази щодо практичної реалізації заходів захисту інформації системи призводить до [[Вразливість\|вразливості]] системи стосовно впливу потенційних кібератак. Збереження існуючої ситуації збільшує ризик значних матеріальних збитків внаслідок масштабних кібератак. | | Альтернатива 2. Прийняття проєкту наказу. | Прийняття проєкту наказу, що містить сучасні заходи захисту інформації системи забезпечить: - приведення у відповідність до вимог сучасних міжнародних стандартів у сфері захисту інформації та кібербезпеки; - створення галузевої нормативно-правової бази для практичної реалізації заходів захисту інформації системи, важливих для підвищення безпеки системи. Це призведе до реалізації ефективних заходів захисту інформації системи від кібератак, підвищить безпеку систем, суттєво зменшить імовірність виникнення аварійних ситуацій та аварій (спричинених кібератаками) з вкрай негативними наслідками для держави, населення та навколишнього природного середовища. | Додаткових витрат не потребує. | Оцінка впливу на сферу інтересів громадян | Вид альтернативи. | Вигоди | Витрати | | ---------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------ | | Альтернатива 1. Залишення існуючої ситуації без змін | Альтернатива є неприйнятною, оскільки відсутні затверджені галузеві заходи захисту інформації системи. Збереження існуючої ситуації збільшує ризик виникнення аварійних ситуацій та аварій (спричинених кібератаками) з вкрай негативними наслідками для громадян в державних підприємствах, установах та організаціях ПЕК України, які є власниками або розпорядниками системи. | Додаткових витрат не потребує. | | Альтернатива 2. Прийняття проєкту наказу | Матиме позитивний вплив на громадян. Громадяни матимуть підтвердження того, що держава розуміє необхідність забезпечення безпеки системи, в тому числі з урахуванням постійних комплексних, багатовекторних кібератак | Відсутні. | Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання (операторів [[Критична інфраструктура|критичної інфраструктури]]) | Показник | Великі | Середні | Малі | Мікро | Разом | | ------------------------------------------------------------------------------- | ------ | ------- | ---- | ----- | ----- | | Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання (одиниць) | 20 | 38 | - | - | 58 | | Питома вага групи у загальній кількості, відсотків | 34,5% | 65,5% | - | - | 100% | | Вид альтернативи. | Вигоди | Витрати | | ----------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Альтернатива 1. Залишення існуючої ситуації без змін. | Немає, оскільки відсутні затверджені галузеві заходи захисту інформації системи. Отже, заходи захисту інформації системи, що вживаються є недостатніми для ефективного реагування на сучасні кіберзагрози. Альтернатива є неприйнятною, оскільки не забезпечує досягнення поставленої цілі. | Негативний вплив на безпеку системи через ризик виникнення аварійних ситуацій або аварій внаслідок можливих кібератак. Виникнення аварійних ситуацій через кібератаки може призвести до значних матеріальних збитків. Виникнення аварій через кібератаки може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, нанесення шкоди здоров’ю персоналу та населенню, значних витрат на ліквідацію наслідків аварії. | | Альтернатива 2. Прийняття проєкту наказу. | Підвищення рівня безпеки системи завдяки реалізації актуальних заходів захисту інформації системи. Зменшення імовірності виникнення аварійних ситуацій та аварій внаслідок кібератак. Забезпечення стабільної безпечної та економічно ефективної роботи системи | Потребую мінімальних необхідних витрат на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо). | Витрати на одного суб’єкта господарювання великого підприємництва і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта (згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта). | Порядковий номер | Витрати | За перший рік | За п'ять років | | ---------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------- | -------------- | | 1 | Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень | 0,00 | 0,00 | | 2 | Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень. | 0,00 | 0,00 | | 3 | Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень | 3000,00 | 5000,00 | | 4 | Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень. | 0,00 | 0,00 | | 5 | Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень. | 0,00 | 0,00 | | 6 | Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень. | 200,00 | 1000,00 | | 7 | Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень. | 0,00 | 0,00 | | 8 | Інше (уточнити), гривень. | 0,00 | 0,00 | | 9 | РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), гривень | 3200,00 | 6000,00 | | 10 | Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць. | 58 | 58 | | 11 | Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень. | 185600,00 | 348000,00 | | Сумарні витрати за альтернативами | Сумарні витрати за альтернативами | | ----------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------ | | Альтернатива 1. Залишення існуючої ситуації без змін. | Надвеликі витрати на ліквідацію наслідків аварій внаслідок можливих кібератак. | | Альтернатива 2. Прийняття проєкту наказу. | 348000,00 | <p align="center"><b>IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей</b></p> | Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) | Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки) | Коментарі щодо присвоєння відповідного бала | | ---------------------------------------------------------------------- | :-----------------------------------------------------: | :--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Альтернатива 1. Залишення існуючої ситуації без змін. | 1 | Цілі прийняття регуляторного акта не можуть бути досягнуті (проблема продовжить існувати). | | Альтернатива 2. Прийняття проєкту наказу. | 4 | Зазначений спосіб є найбільш доцільним та дасть змогу нормативно врегулювати питання підвищення рівня безпеки системи шляхом запровадження галузевих заходів захисту інформації системи. | | Рейтинг результативності | Вигоди (підсумок) | Витрати (підсумок) | Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу | | :---------------------------------------------------- | :--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | :---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | :-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Альтернатива 1. Залишення існуючої ситуації без змін. | Немає, оскільки відсутні затверджені галузеві заходи захисту інформації системи. Проблема продовжить існувати. | Відсутність галузевої нормативно-правової бази щодо практичної реалізації заходів захисту інформації системи призводить до вразливості системи стосовно впливу потенційних кібератак. Збереження існуючої ситуації збільшує ризик значних матеріальних збитків внаслідок Негативний вплив на безпеку системи через ризик виникнення аварійних ситуацій або аварій внаслідок можливих кібератак, спрямованих на систему. | Альтернатива не забезпечує досягнення цілей регулювання. За відсутності вигод, кількість неврегульованих витрат залишається значною. | | Альтернатива 2. Прийняття проєкту наказу. | Прийняття проєкту наказу, що містить сучасні заходи захисту інформації системи забезпечить: - приведення у відповідність до вимог сучасних міжнародних стандартів у сфері захисту інформації та кібербезпеки; - створення галузевої нормативно-правової бази для практичної реалізації заходів захисту інформації системи, важливих для підвищення безпеки системи. Це призведе до реалізації ефективних заходів захисту інформації системи від кібератак, підвищить безпеку систем, суттєво зменшить імовірність виникнення аварійних ситуацій та аварій (спричинених кібератаками) з вкрай негативними наслідками для держави, населення та навколишнього природного середовища. | Мінімальні необхідні витрати на оборотні активи. | Альтернатива забезпечує досягнення цілей регулювання. За відсутності неврегульованих витрат, дозволяє досягнути максимальної кількості вигод. | <p align="center"><b>V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми</b></p> Механізмами, що забезпечать розв’язання визначеної проблеми, є прийняття проєкту наказу, в якому будуть враховані сучасні міжнародні норми захисту інформації та кібербезпеки. Проєкт наказу затверджує Галузевий профіль безпеки системи, де обробляється відкрита або конфіденційна інформація для паливно-енергетичного комплексу України та Галузевий профіль безпеки, де обробляється службова інформація для паливно-енергетичного комплексу України. Організаційні заходи, які необхідно здійснити Міністерству енергетики України для впровадження наказу «Про затвердження профілів безпеки системи для паливно-енергетичного комплексу України»: $\quad$ - направлення державні підприємства, установи та організації в ПЕК України, які є власниками або розпорядниками системи, інформаційних листів щодо набрання чинності регуляторним актом; $\quad$ - розміщення на сайті Міністерства енергетики України наказу «Про затвердження профілів безпеки системи для паливно-енергетичного комплексу України». <p align="center"><b>VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги</b></p> Реалізація проєкту наказу не потребуватиме додаткових бюджетних витрат і ресурсів на адміністрування регулювання органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. Дія регуляторного акта не поширюється на суб’єктів малого та мікро підприємництва, тому розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва згідно з додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (Тест малого підприємництва) не здійснювався. <p align="center"><b>VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта</b></p> Проєкт наказу набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Строк дії цього регуляторного акта не обмежується у часі, що надасть можливість розв’язати проблеми та досягти цілей державного регулювання. <p align="center"><b>VIIІ. Визначення показників результативності дії регуляторного акта</b></p> Прогнозними значеннями показників результативності наказу є: розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією наказу – не передбачається; кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія наказу: 58 суб’єктів господарювання ПЕК України, які підпадають під дію регулювання регуляторного акта; розмір коштів і час, що витрачатимуться органами виконавчої влади, пов’язаними з виконанням вимог наказу – не змінюється (в межах робочого часу працівників та коштів, передбачених на фінансування заробітної плати для них); рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень наказу – середній. Проєкт наказу розміщено на офіційному вебсайті Міністерства енергетики України www.mev.gov.ua, а після прийняття він буде розміщений на офіційному вебпорталі парламенту України www.zakon.rada.gov.ua; кількість скарг/звернень громадян/суб’єктів господарювання, пов’язаних із дією наказу; кількість погоджених документів; кількість виявлених порушень, пов’язаних із дією наказу. <p align="center"><b>IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта</b></p> Базове відстеження результативності наказу буде здійснено через шість місяців після набрання чинності наказу (приблизно ІІІ квартал 2026 року) шляхом статистичного аналізу показників, але не більше року з дня набрання чинності цим актом. Повторне відстеження буде здійснено через рік після здійснення заходів з базового відстеження, але не пізніше ніж через два роки (приблизно І квартал 2027 року), у результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії цього акта, такі питання буде врегульовано шляхом внесення відповідних змін. Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів із повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності проєкту розпорядження порівнюватимуться зі значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження. Заходи з відстеження результативності дії проєкту розпорядження здійснюватиме Міністерство енергетики України. Метод проведення відстеження результативності – статистичний. Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні дані. <div style="display: flex; justify-content: space-between;"> <span><b>Міністр</b></span> <span><b>Світлана ГРИНЧУК</b></span> </div> <p align="left"><b>«___» ________________ 2025 року</b></p> ___ <p align="center"><b>МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ <br>НАКАЗ <br>м. Київ</b></p> <p align="left"><b>Про внесення змін до Плану діяльності <br>Міністерства енергетики України з <br>підготовки проєктів регуляторних <br>актів на 2025 рік</b></p> Відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 507 «Про затвердження Положення про Міністерство енергетики України»; Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, **НАКАЗУЮ:** $\quad$ 1. Затвердити зміни до Плану діяльності Міністерства енергетики України з підготовки проєктів регуляторних актів на 2025 рік, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 10 грудня 2024 року № 462 (зі змінами), що додаються. $\quad$ 2. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. <div style="display: flex; justify-content: space-between;"> <span><b>Міністр</b></span> <span><b>Світлана ГРИНЧУК</b></span> </div> <p align="right">ЗАТВЕРДЖЕНО <br> <br>Наказ Міністерства енергетики <br>України <br>________ № ________________</p> <p align="center"><b>Зміни <br>до Плану діяльності Міністерства енергетики України <br>з підготовки проєктів регуляторних актів на 2025 рік</b></p> Доповнити план позиціями такого змісту: | № з/п | Назва проєкту регуляторного акта | Обґрунтування необхідності прийняття регуляторного акта | Центральні органи виконавчої влади, структурні підрозділи, що розроблятимуть регуляторний акт | Термін виконання | | ----- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------- | | 33. | Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні» | Дозволить встановити чіткий механізм визначення ринкової вартості мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів та привести положення Порядку створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1455, у відповідність до вимог Закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» | Директорат нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів | IV квартал 2025 року | | 34. | Проєкт наказу Міністерства енергетики України «Про затвердження профілів безпеки системи для паливноенергетичного комплексу України» | Дозволить забезпечити реалізацію заходів щодо захисту інформації у паливно-енергетичному комплексі України | Управління кібербезпеки та цифрового розвитку | IV квартал 2025 року | | 35. | Проєкт наказу Міністерства енергетики України «Про затвердження форм висновків Держенергонагляду щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання до електричних мереж та когенераційних установок до теплових мереж, їхньої відповідності нормам та правилам» | Дозволить затвердити: форму висновку Держенергонагляду щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання до електричних мереж, їхньої відповідності нормам та правилам; форму висновку Держенергонагляду щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання когенераційних установок до теплових мереж, їхньої відповідності нормам та правилам | Директорат електроенергетичного комплексу та розвитку ринку електричної енергії | IV квартал 2025 року | | 36. | Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною інспекцією енергетичного нагляду» | Дозволить на належному рівні забезпечити виконання повноважень і функцій з реалізації державної політики у сфері теплопостачання, які покладені на Державну інспекцію енергетичного нагляду України, та забезпечить керованість процесами щодо державного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання, а саме, забезпечить функціонування прозорого та чіткого визначення критеріїв ризику діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії | Директорат електроенергетичного комплексу та розвитку ринку електричної енергії | IV квартал 2025 року | ___ ![[profil1.pdf]] ___ ![[profil2.pdf]] ___